Курсовая работа: Формування особистості в колективі за творчою спадщиною А.С.Макаренка
При виборі форм заохочення віддавати перевагу: колективному перед індивідуальним; символічному перед матеріальним.
Стимулювання повинно бути не епізодичним, а систематичним, педагогічно доцільним.
Покарання – це особлива форма пред’явлення суспільством вимог до особистості; це особлива сфера психолого-педагогічного впливу на виховання з метою гальмування.
Сприяє згуртуванню учнівського колективу обґрунтований і використовуваний А. Макаренком принцип паралельної дії, згідно з яким вихованцеві пред’являють вимогу не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного покладається на колектив і його самоврядування.
Особлива роль у згуртуванні учнівського колективу належить громадській думці, що формується переважно на третій стадії його розвитку. Формою її вияву є загальні збори колективу, на яких вирішуються всі важливі справи, проблеми, порушення норм поведінки (зловживати таким обговоренням не слід).
Важливим засобом виховання особистості в колективі є критика і самокритика. Критика допомагає позбутися недоліків у поведінці, запобігти можливим негативним вчинкам. Справедлива, доброзичлива критика спонукає порушника до роздумів і усвідомлення неправомірності своєї поведінки, до самокритичності.
Позитивно впливає на колектив і учнівське самоврядування. Педагоги повинні зміцнювати його авторитет серед школярів, частіше звертатися по допомогу до членів учнівського самоврядування, радитися з ними. За таких умов учні починають прислухатися до них. Проте не слід обмежуватися тільки роботою органів самоврядування. Важливо, щоб кожен учень виконував конкретну, хоча б не велику роботу для загального блага, виявляючи себе при цьому як учасника колективу.
Продумана організація дозвілля учнів – колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпоходів, підготовка та проведення шкільних свят і вечорів відпочинку, участь у художній самодіяльності й інших заходах – допомагає об’єднати їх у повноцінний колектив.
На згуртованість учнівського колективу позитивно позначається і згуртованість у діяльності педагогів, єдність вимог до нього. А.С. Макаренко вважав, що у згуртованому педагогічному колективі кожен педагог насамперед дбає про згуртованість загально шкільного колективу, відтак – про справи свого класу й лише потім – про власний успіх.
Ознаки нормального загального тону і стилю колективу, визначені Макаренком, можуть бути характерними і для сучасного шкільного колективу. Провідною ознакою нормального стилю Макаренко вважав мажор: «Я ставлю головну цю якість. Постійна бадьорість, ніяких кислих виразів, постійна готовність діяти, райдужний настрій, саме мажорний, веселий, бадьорий настрій, але ніяк не істеричність. Готовність до корисних дій, до дій цікавих, до дій змістовних, обдуманих, але ні в якому разі не до розгардіяшу, зойків, крику, не до безладних зоологічних дій».
4. Становлення рівня розвитку виховного колективу в 2 – Б класі СЗОШ №303 на початку експерименту
На початку переддипломної безперервної практики, насамперед, ми були зацікавлені в тому, на якій стадії розвитку перебуває колектив класу. Необхідно було проникнути в духовний світ дітей з метою виявлення їхніх внутрішнь колективних стосунків, як у діловій, так і в особистісній сфері спілкування. Нас цікавили лідери класу і їхня спрямованість, «ізольованість», відповідні угрупування. І лише після розв’язання цих питань ми проектували виховний вплив з метою формування колективу класу.
Проникнути в духовний світ дітей, сповнений суперечностей, де радощі переплітаються з дитячими болями і традиціями, можна за допомогою методів педагогічного дослідження. У цьому нам допомагали анкетне опитування
Соціометричне дослідження було проведено у вигляді заходу, в якому зацікавлені діти. Їм було поставлено ряд запитань, які відображали навчальну, трудову діяльність, а також сферу дозвілля. Діти на аркуші паперу записували своє прізвище, а потім прізвища трьох або більше учнів,
1 з якими хотіли б піти до кінотеатру (сфера дозвілля)
2 записатися в гурток шахів (навчальна діяльність),
3 попрацювати на пришкільній ділянці (трудова діяльність).
Далі, зібравши всі аркуші, ми провели головну частину роботи – заповнили соціометричну таблицю.
Якщо того самого учня вибирають понад шість разів, то він умовно зараховується до «зірок», 3 – 5 – це свідчить про те, що учень «загальноприйнятий», 1 – 2 – «малопопулярний», а якщо ніхто його не вибирає, то він «ізольований».
Вибір учнів 2 – б класу у сфері дозвілля
Вибір учнів 2 – Б класу в навчальній сфері
Вибір учнів 2 – Б класу в трудовій сфері
Дітям було запропоновано написати твір на тему: «Дружба в нашому класі».
План твору:
1. Чи дружній наш клас?
2. Кого з учнів класу поважають найбільше? Чому?
3. Кого з учнів класу не люблять товариші? Чому?
4. Що потрібно зробити, щоб учні класу дружили?
Саме проаналізувавши продукти діяльності дітей (твори та відповіді на питання), нами було установлено, що колектив 2 – Б класу знаходиться на завершенні першої стадії формування колективу, але друга стадія ще не розпочалася. Тобто в колективі виділяється група найбільш ініціативних, зацікавлених, творчих, здатних до організаторської діяльності дітей; у школярів виникає інтерес до різних форм життя колективу, бажання приєднатись до цього життя; діють первинні колективи, в яких більшість членів займає активну позицію.