Вступ................................................................................................................ 2

Розділ 1. Значення екологічної освіти та виховання..................................... 4

1.1 Екологічне виховання – невід’ємна складова освіти............................... 4

1 2. Педагогічні умови екологічного виховання........................................... 7

1.3. Організація екологічної освіти................................................................ 8

Розділ 2. Розвиток біологічних понять........................................................ 11

2.1 Теорія розвитку понять........................................................................... 11

2.2 Біологічні поняття................................................................................... 12

2.3 Розвиток умінь......................................................................................... 15

2.4 Методика розвитку понять..................................................................... 16

Розділ 3.Формування поняття “птахи” на основі екологічних знань......... 21

Висновки........................................................................................................ 30

Література..................................................................................................... 31

Вступ

Проблемі екологічного виховання школярів великого значення надається в основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи. У них акцентується увага на необхідності комплексного підходу до виховної роботи, забезпечення єдності ідейно-політичного, трудового, морального, естетичного і фізичного виховання, у процесі чого формується і відповідальне ставлення до навколишнього середовища, тобто здійснюється екологічне виховання. В основних напрямах реформи підкреслюється найважливіше завдання сучасної школи — формувати матеріалістичний світогляд у підростаючого покоління, виробляти вміння правильно, з наукових позицій пояснювати явища природи і суспільства, цінувати вроду й багатство рідної природи, турбуватися про її охорону; виховувати дбайливе і бережливе ставлення до суспільної власності, що вимагає дальшого вдосконалення екологічного виховання як органічної складової комуністичного виховання учнів.

Таким чином, школі відводиться велика роль в екологічній освіті і вихованні учнівської молоді. У процесі навчально-виховної діяльності на уроках, позакласних заходів, факультативних зайняти розв'язуються такі завдання екологічної освіти і виховання школярів:

Мета даної роботи виявити основні аспекти в екологічній освіті учнів та сформувати поняття “птахи” на основі екологічних знань.

Постає проблема встановити зв’язок поняття “птахи”з екологічними уявленнями учнів.

Об’єкт дослідження – підготовка учнів до засвоєння понять на основі екологічної освіти.

Предмет дослідження – процес ознайомлення учнів з поняттям “птахи” та формування в них розуміння важливості екологічних знань.

Завданн роботи:

1) встановити місце екологічних знань в шкільному курсі;

2) з’ясувати основні напрямки в формуванні біологічних понять;

3) розглянути поняття “птахи” на основі екологічних знань учнів.

Розділ 1. Значення екологічної освіти та виховання

1.1 Екологічне виховання – невід’ємна складова освіти

Важливість екологічної освіти і виховання всього населення, зокрема учнівської молоді, визначається потребами розвинутого суспільства, у якому збереження природного середовища, сприятливого для здоров'я і життя людини, вважається однією з найбільш актуальних проблем. Поняття «екологія», запроваджене німецьким ученим Ернстом Геккелем у 1866 р., нині розглядається не тільки як «наука про житло, місце проживання», а як загальнонауковий підхід до вивчення різних аспектів взаємодії природи і суспільства, у тому числі соціального, економічного, технічного та ін. Виникла комплексна екологія, яка має допомогти людству в прогнозі наслідків його взаємодії з природою, показати небезпеку нерегульованого, необмеженого впливу на навколишнє середовище і виробити загальну стратегію поведінки особи стосовно природи, науково обгрунтувати перебудову біосфери в інтересах людини.

Під екологічною освітою і вихованням розуміють цілеспрямований процес формування відповідального ставлення до навколишнього середовища в усіх видах суспільно-трудової діяльності і спілкування з природою.

Формування екологічної культури особи передбачає усвідомлення нею закономірностей розвитку природи і суспільства, розуміння того, що історія суспільства є наслідком історії природи, що природа становить першооснову існування людини.

Основною рисою екологічної культури є вміння прогнозувати віддалені наслідки втручання людини в природні взаємозв'язки, широкий погляд на багатогранність цінностей природи, вміння підпорядковувати всі види своєї діяльності вимогам раціонального природокористування, турбуватисяпро поліпшення навколишнього середовища, не допускати його руйнування і забруднення.

Виходячи з важливості і складності цих завдань, екологічне виховання школярів має здійснюватися з першого по випускний клас. Від того, наскільки повноцінно усвідомлять учні необхідність дбайливого, ощадливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання при виборі рішень по відношенню до природи в процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. По суті, ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина своєї Батьківщини, оскільки екологічне виховання є одним із елементів системи виховання. Метою екологічного виховання є формування системи наукових знань, поглядів і переконань, які забезпечують громадянську відповідальність за стан навколишнього середовища відповідно до норм комуністичної моралі. Проблема екологічного виховання — це насамперед проблема формування наукового світогляду, оскільки він є ядром свідомості, надає єдності духовному світу людини, озброює її соціальне значущими й екологічно допустимими принципами підходу до навколишнього природного середовища. Формування світогляду передбачає глибоке і міцне засвоєння знань про взаємодію суспільства і природи. Природничо-наукові знання є основою вироблення світогляду, хоча лише знань недостатньо, доку вони не стануть переконаннями особистості.

Важливим елементом світогляду є ціннісні орієнтації. У суспільстві розвинутого соціалізму суспільно значущим є таке ставлення людини до природи, яку базується на усвідомленні її цінностей як у широкому розумінні (задоволення матеріальних і духовних потреб особи — практичних, естетичних, пізнавальних, моральних), так і у вузькому (оцінка поведінки людини в природі). Тому необхідно сформувати в учнів усвідомлення соціально-класових основ взаємодії суспільства і природи, розуміння принципів природокористування. Таким чином, потрібне додержання науково-технічних правил і раціональна експлуатація.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--