Курсовая работа: Формування стратегії державного фінансового контролю в Україні

Відомчий контроль здійснюється структурними підрозділами міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління фінансово-господарською діяльністю підвідомчих їм підприємств, закладів та організацій. [12, с. 471].

Ревізії та перевірки призначаються керівником державного органу та відбуваються комплексно - раз на рік в комерційних організаціях та один раз в два роки - в інших закладах та організаціях.

Діяльність контрольно-ревізійних служб міністерств та відомств знаходиться, в свою чергу, під контролем Міністерства фінансів України.

Сфера відомчого фінансового контролю:

- збереження та використання матеріальних та фінансових ресурсів;

- упередження фактів нераціонального, безгосподарського їх використання;

- стан бухгалтерського обліку та звітності.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль проводиться на підприємстві його фінансовими та економічними службами бухгалтерією, фінансовим відділом, службою фінансового менеджменту.

Сфера внутрішньогосподарського фінансового контролю -фінансово-господарська діяльність підприємства, його філій та дочірніх підприємств.

Децентралізація управління народним господарством, приватизація державних та муніципальних підприємств, поява нових господарюючих суб'єктів призвели до необхідності пошуку та засвоєння нових методів управління фінансами, включаючи контроль з використанням досвіду фінансового менеджменту.

Внутршньогосподарський контроль можна поділити на:

- оперативний (поточний);

- стратегічний. [6, с. 109-113].

Оперативний фінансовий контроль здійснює головний бухгалтер протягом поточної фінансово-господарської діяльності за допомогою чітко відлагоженої системи бухгалтерського обліку та контролю за рухом грошових коштів. Підпис головного бухгалтера є обов'язковою для всіх грошових документів. Головний бухгалтер несе відповідальність за дотримання державної фінансової дисципліни та фінансового законодавства. [7, с. 98].

Стратегічний фінансовий контроль передбачає розробку оптимальних рішень щодо використання фінансових ресурсів та вкладанню капіталу, які забезпечують економічну ефективність та максимізацію прибутку.

Внутрігосподарський контроль може відбуватися і за допомогою залучених зі сторони фахівців - за ініціативою керівництва підприємства або його власників - засновників, акціонерів.

Взагалі, існує багато підходів щодо класифікації видів та форм фінансового контролю за різними критеріями.

Так, за часом проведення, існує:

- попередній;

- поточний (оперативний);

- підсумковий фінансовий контроль.

Попередній проводиться до здійснення фінансових операцій і має важливе значення щодо попередження фінансових порушень. Здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків бюджету та плану. Його метою є перевірка обґрунтованості розрахунків та пошук можливостей ефективнішого їх використання.

Прикладом такого контролю на макрорівні є процес складання і затвердження бюджетів усіх рівнів та фінансових планів позабюджетних фондів на засадах оцінки обґрунтованості розподілу ВВП та розробки макроекономічних показників розвитку економіки країни.

На мікрорівні - це процес розробки фінансових планів та кошторисів, кредитних та касових заявок; фінансових розділів бізнес-планів, складення прогнозних балансів, а також засновчих договорів, договорів про спільну діяльність.

Поточний застосовують у ході виконання прогнозних і планових передбачень. На цій стадії ставиться завдання домогтися найбільш раціонального використання фінансових ресурсів і виявити резерви збільшення доходів і зменшення видатків. Значна роль в цьому процесі належить бухгалтерським службам підприємств.

Підсумковий здійснюється при розгляді бухгалтерської та статистичної звітності шляхом їх аналізу та ревізії. Його завданням є оцінка досягнутих результатів і розробка стратегії на майбутнє. [8, с. 269].

За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль поділяється на:

- бюджетний;

- податковий;