Гуманітарний університет

“Запорізький інститут державного та муніципального управління”

Кафедра

КУРСОВА РОБОТА

Гендерне "жіноче питання" в Україні

м. Запоріжжя

Зміст

Вступ

1. "Жіноче питання" в Україні

1.1 Історія "жіночого питання"

1.2 Розвиток гендерних досліджень

1.3 Фемінологія, як напрямок гендерних досліджень

2. Актуальність "Жіночого питання" на сучасному етапі

2.1 Соціальні аспекти фемінізму

2.2 Гендерна теорія: основні поняття й напрямки

2.3 Нетрадиційність методології і її використання в сучасному соціальному й гуманітарному знанні

3. Гендер у дзеркалі історії та перспективи розвитку гендерних студій в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У статті висвітлюються важливі загальнотеоретичні питання, пов'язані з гендерною епістемологією. Історико-філософський аналіз розвитку знання про гендер здійснюється через різноманітні значення, символи, явища, соціокультурні вияви, що відображені у гуманітарному дискурсі минулого та сьогодення.

Гендер як соціокультурно обумовлений мислительнийконструкт є об'єктом вивчення багатьох гуманітарних наук. Завдяки постмодерністській філософії геидерна концепція оформилась у самостійний науковий напрям з 60-х років XX сторіччя і в межах гуманітарного знання (філософія, культурологія, етнологія, соціологія, соціальна психологія, лінгвістика та ін.) активізувалися дослідження гендеру. В європейському та американському академічному середовищі з'явилися наукові публікації, що засвідчили інтегральність нової дисципліни та перспективи її міждисциплінарного розвитку. НаприкінціXX сторіччя окреслилися основні наукові етапи, в межах яких відбувалося становлення поняття "гендерної епістемології".

Сучасний гуманітарний дискурс у своєму розмаїтті проблематики не лише відображає особистісний і соціокультурний світ, а й презентує історію взаємовідносин між статями, конструює певну поведінку й різноманітні види гендерної взаємодії. У науковий обіг поняття "гендеру" було впроваджено для розрізнення понять біологічної статі людини, її культурного і соціального конструктів. Нове поняття мало сприяти подоланню традиційного (есенціоналістського) наукового погляду, що пояснював би всі соціокультурні відмінності між статями, особливостями їхньої біологічної природи. Відтак гендер розглядається як культурний, соціальний конструкт, система міжособистісних взаємовідносин, за допомогою якої формується, стверджується та відтворюється уявлення про чоловіче та жіноче в соціокультурі.

1. "Жіноче питання" в Україні

1.1 Історія "жіночого питання"

Жіночі й гендерні дослідження розвиваються в системі вищого утворення України з початку 90-х років XX століття. Ця інноваційна для вітчизняної гуманітарної науки галузь наукового знання зуміла за досить короткий строк інтегрувати різні ресурси: науковий потенціал академічної й вузівської науки, вузівську систему підготовки науково-педагогічних кадрів, підтримку закордонних благодійних фондів, демократичні принципи вибору студентами спецкурсів, закладені в навчальних планах по спеціальностях, бібліотечні фонди, нові інформаційні технології.

Сьогодні, коли жіночі й гендерні дослідження й вивчення основ гендерних знань міцно ввійшли в систему гуманітарного утворення багатьох вузів країни, доречно здійснити короткий екскурс в історію становлення цієї галузі науки у вищій школі.

Звертання вчених до жіночого й гендерної проблематиці пов'язане з періодом відходу від офіційної ідеологічної установки про те, що жіноче питання в нашій країні остаточно вирішений. Перехід до ринкової економіки, що супроводжувався реальним зниженням соціального статусу жінок, незатребуваністю їх освітнього, професійного потенціалу при рішенні принципово важливих для держави й суспільства проблем, стимулював зародження й розвиток міждисциплінарних досліджень, що поклали в основу тендерний підхід до аналізу політичних, соціальних і культурних процесів.

Для вузівських учених цей період знаменний ще й тим, що на початку 90-х років у системі вищого утворення початок формуватися гуманітарне утворення, коли в державний освітній стандарт, крім загальновизнаних "філософії" і "вітчизняної історії", був уведений комплекс гуманітарних дисциплін: "соціологія", "політологія", "право", "культурологія", "релігіоведення", "психологія", коли з'явилася можливість через факультативи й спецкурси на вибір запропонувати студентам знання з нових областей гуманітарної науки.

Саме в цей період учені й викладачі вузів починають відчувати потребу в систематизованій науковій інформації про проблеми адаптації жінок до нових соціально-економічних умов, про стан жіночих і гендерних досліджень за рубежем, про досягнення й проблеми соціального стану жінок у розвинених державах миру.

Суспільна думка цього періоду характеризується ідеологічною мозаїчністю. Поряд з офіційною ідеологією в науковій і публіцистичній літературі починають відкрито виражатися критичні погляди на низький соціальний статус жінок і державну політику по жіночому питанню.

Стали висловлюватися ідеї про розходження між юридичною й фактичною рівністю, про стійкий гендерних стереотипи, характерних для патріархального укладу в сім'ї, про "професійні амбіції" чоловіків, стимулуємих всією системою соціальних очікувань. Суперечливість рішення жіночого питання в СРСР знайшла комплексне відбиття в книзі "Праця, сім'я, побут радянської жінки", написаної колективом юристів за редакцією С.В. Поленіной і виданої в 2000 році. У рамках міжвузівської науково-дослідної програми на базі Харківського госуниверситета початку функціонувати підпрограма "Проблеми соціально-економічного положення жінок у сучасних умовах". У міжвузівскому збірнику наукових праць "Жінка в мінливому світі", виданому в 2001 році, учені регіональних вузів уперше піддали критичному осмисленню соціально-економічне положення жінок на етапі переходу до ринкових відносин, привели численні факти про дискримінаційну політику держави відносно жінок, взяли під сумнів ефективність "захисної" політики, висунули концепцію "активного соціального захисту", що дозволяє жінці створити стартові умови для творчого розвитку й подолання традиційних гендерних ролей.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--