Результати медико-біологічної оцінки виявили, що впродовж 6 місяців додавання до раціону харчування піддослідних пацюків генетично модифікованої картоплі в никне спостерігалося аміни функціонального стану мембранних структур клітин печінки й активності ферментних систем, які беруть участь в адаптаційних процесах. Під час токсикологічної оцінки трансгенної картоплі також не встановлено негативних ефектів. Досліди на добровольцях виявили добре сприйняття продукту і відсутність несприятливого впливу.

На підставі результатів проведених досліджень генетично модифікована картопля обох сортів отримала державну реєстрацію для харчових цілей на території Російської Федерації.

Щодо генетичної модифікації тварин на Консультації ФАО/ВООЗ у Римі (1996) вирішено, що концепцію композиційної еквівалентності може бути також застосовано для оцінки безпечності тваринницької' продукції, а також продукції водного походження. Треба зазначити, що ссавці самі є своєрідним індикатором власної безпечності. Однак якщо генетичну модифікацію тварин було здійснено для підвищення їхньої стійкості до бактерій і вірусів, то необхідні глибокі токсикологічні дослідження для виключення негативного впливу антибіотиків на організм людини.

Відповідно до вимог Директиви Європейського Союзу 1139/98/ЄС, з 1 вересня 1998 року харчова продукція з ГМО чи та, яка містить їх як компонент, має бути зі спеціальними етикетками. У США до цієї проблеми ставляться інакше: якщо харчова продукція визнана безпечною, спеціального маркування вона не потребує. На неї поширюються ті самі вимоги, що й до всіх харчових продуктів. Відповідне маркування вимагається лише в тому разі, якщо в продукті міститься протеїн чи будь-який інший компонент, який може бути потенційним алергеном. До поширених алергенів належать молоко, яйця, пшениця, риба, ракоподібні, бобові, горіхи: Так, наприклад, якщо здійснено перенесення гена протеїну горіха (який сам є алергеном для низки споживачів) в інший продукт, виникає питання вже про алергенність цього продукту. У такому разі продукт підлягає маркуванню. Якщо ж Адміністрація з нагляду за якістю продовольства та лікарських препаратів (FDA) вважає, що продукція безпечна для здоров'я, маркування не вимагається. Довіра американців до FDA така сама висока, як і до держави.

5. Ідентифікація продуктів, отриманих із ГМД

Розробленню і використанню методів ідентифікації присвячено численні дослідження. 1998 року в Брюсселі за підтримки Міжнародного інституту природничих наук відбулася конференція "Методи детекції нової їжі, отриманої і ГМО". У матеріалах цієї конференції наголошено, що нині існує два основних методи, які дають змогу ідентифікувати наявність навіть слідів ГМО. Це імунологічний метод - BJSA-тест і метод ПЛР. Перший полягає у виявленні специфічних білків, що експресуються трансгенними рослинами. Одна з хиб цього методу - низька ефективність під час оцінювання продуктів, що піддавалися будь-якому обробленню, наприклад, тепловому, у результаті денатурації білків.

Проте він досить ефективний під час аналізування продуктів, що не піддавалися обробленню.

Метод ПЛР полягає у виявленні рекомбінантної ДНК під час використання для створення трансгенних рослин так званих касет експресії. У разі застосування іншої генетичної конструкції цей метод неадекватний.

Використана література

1.Глазко В.И., Глазко Г.В. Русско-англо-украинский толковый словарь по прикладной генетике, ДНК-технологии и биоинформатике. - К.: КВІЦ, 2001. - 588 с.

2.Гпазко В. И. Генетически модифицированные организмы: от бактерий до человека. - К.: КВІЦ, 2002. -210 с.

3.Дебати навколо генетично модифікованих продуктів харчування /Агентство харчових стандартів (Англія). - K.: PA NOVA, 2003. -24c.

4.ДНК-технологии и биоинформатика в решении проблем биотехнологий млекопитающих/В.И. Глазко, Е.В. Шульга, Т.Н. Дымань, Г.В. Глазко - Белая Церковь, 2001. - 488 с.

5.Донченко Л.В., Надыкта В.Д. Безопасность пищевой продукции. - М.: Пищепромиздат, 2001. - 528 с.

6.Елдышев Ю.Н., Конов А.Л. Генетическая инженерия растений//Экология и жизнь. - 2001. -№2. - С. 66-70.

7.Современные подходы к оценке безопасности генетически модифицированных источников пищи. Опыт изучения соевых бобов линии 40-3-2/ГГ. Онищенко, В. А. Тутельян, А. И. Петухов и др.// Вопросы питания. - 1999. - № 5-6. - С. 3-8.

8.Особенности подхода США к вопросам контроля качества продовольствия/ Е.С. Шершнев, М.Л. Мамиконян. В.Г. Ларионов и др. //Пищевая промышленность. - 1998. -№7. - С. 52-55.