Курсовая работа: Глава держави і уряду ФРН
· Ангела Меркель (Angela Merkel) (ХДС) — канцлер
· Томас де Мезьер (Thomas de Maiziere) (ХДС) — міністр по особливих справах і керівник канцелярії
· Франц Мюнтеферінг (Franz Muntefering) (СДПГ) — заступник канцлера і міністр праці і соціальних питань
· Франк-Вальтер Штайнмайер (Frank-Walter Steinmeier) (СДПГ) — міністр закордонних справ
· Вольфганг Шойбле (Wolfgang Schauble) (ХДС) — міністр внутрішніх справ
· Франц Йозеф Юнг (Franz Josef Jung) (ХДС) — міністр оборони
· Бригіті Ципріс (Brigitte Zypries) (СДПГ) — міністр юстиції
· Пєєр Штайнбрюк (Рееr Steinbruck) (СДПГ) — міністр фінансів
· Міхаель Глос (Michael Glos) (ХСС) — міністр економіки і технології
· Хорст Зєєхофер (Horst Seehofer) (ХСС) — міністр захисту споживачів, продовольства і сільського господарства
· Урсула Шмідт (Ursula Schmidt) (СДПГ) — міністр охорони здоров'я
· Вольфганг Тіфензєє (Wolfgang Tiefensee) (СДПГ) — міністр транспорту, будівництва, міського розвитку і розвитку Східної Німеччини
· Урсула фон дер Лайен (Ursula von der Leyen) (ХДС) — міністр у справах сім'ї, немолодих громадян, жінок і молоді
· Аннетте Шаван (Annette Schavan) (ХДС) — міністр досліджень і освіти
· Зігмар Габрієль (Sigmar Gabriel) (СДПГ) — міністр навколишнього середовища
· Хайдемарі Вечорек-Цойль (Heidemarie Wieczorek-Zeul) (СДПГ) — міністр економічного співробітництва і розвитку
Таблиця 1
Статистичні результати роботи Бундестагу 12, 13, 14 скликань
| Категорія | 12 скликання, 1990-1994 рр. | 13 скликання, 1994 – 1998 рр. | 14 скликання, 1998 – 2002 рр. |
| Пленарні засідання | 243 | 248 | 253 |
| Постійні комітети | 25 | 22 | 23 |
| Слідчі комітети | 3 | 2 | 1 |
| Засідання слідчих комітетів | 287 | 195 | 125 |
| Робочі комісії | 4 | 5 | 5 |
| Засідання робочих комісій | 273 | 243 | 208 |
| Законопроекти ініційовані: | 774 | 923 | 864 |
| - Федеральним урядом | 402 | 443 | 443 |
| - Бундестагом | 294 | 329 | 328 |
| - Бундесратом | 78 | 151 | 93 |
| Прийняті законопроекти | 463 | 565 | 560 |
| Звернення (не включаючи групові) | 81,000 | 76,000 | 69,421 |
| Головні запити | 98 | 156 | 101 |
| Другорядні запити | 1,346 | 2,071 | 1,813 |
| Усні запитання | 4,241 | 3,537 | 3,229 |
| Письмові запитання | 16,501 | 14,906 | 11,842 |
| Дебати щодо актуальних питань | 103 | 103 | 141 |
| Положення політики уряду | 35 | 46 | 60 |
| Засідання з питань, адресованих Федеральному уряду на щотижневих урядових засіданнях | 44 | 41 | 61 |
Політичні партії ФРН, які на сьогодні представлені в бундестазі:
· Союз 90/Зелені
· Ліва партія
· Вільна демократична партія Німеччини
· Соціал-демократична партія Німеччини
· Християнсько-демократичний союз
· Християнсько-соціальний союз
В деяких землях представлені Республіканці, Німецький народний союз, Націонал-демократична партія Німеччини, ФАКТ
і Союз південношлезвігських виборців.
1.2 Федеральний президент Німеччини
Федеральний президент Німеччини (нім. Bundesprдsident ) — глава держави у ФРН. На пост президента ФРН може бути обраний громадянин ФРН, що володіє правом обрання в бундестаг і досяг віку 40 років.
Його обирають Федеральні збори — конституційний орган, скликаний спеціально для цієї мети. В його склад входять депутати бундестага і таке ж число делегатів, обираних земельними парламентами згідно принципам пропорційності. Федеральний президент обирається більшістю голосів строком на п'ять років. Переобрання допускається один раз.
Правом висунення кандидатури на пост президента володіє кожний член Федеральних зборів. Відповідальність президента полягає в позбавленні його даної посади. Це можливо у разі звинувачення його в умисному порушенні Конституції або закону. Таке звинувачення можуть висунути тільки бундестаг або бундесрат. Пропозиція може бути внесена 1/4 складу будь-якого з цих органів, ухвалення рішення вимагає більшості в 2/3. Звинувачення вноситься у Федеральний конституційний суд, який і ухвалює остаточне рішення.
Таблиця 2
Федеральні президенти з 1949 року
| № | Прізвище | Партія | від | до | Вибори |
| 1 | Теодор Хойс | СвДП | 13 вересня 1949 | 12 вересня 1959 | 1949/1954 |
| 2 | Генріх Любці | ХДС | 13 вересня 1959 | 30 червня 1969 | 1959/1964 |
| 3 | Густав Хайнеманн | СДПГ | 1 липня 1969 | 30 червня 1974 | 1969 |
| 4 | Вальтер Шєєль | СвДП | 1 липня 1974 | 30 червня 1979 | 1974 |
| 5 | Карл Карстенс | ХДС | 1 липня 1979 | 30 червня 1984 | 1979 |
| 6 | Ріхард фон Вайцзеккер | ХДС | 1 липня 1984 | 30 червня 1994 | 1984/1989 |
| 7 | Роман Герцог | ХДС | 1 липня 1994 | 30 червня 1999 | 1994 |
| 8 | Йоханнес Рау | СДПГ | 1 липня 1999 | 30 червня 2004 | 1999 |
| 9 | Хорст Келер | ХДС | 1 липня 2004 | 2004 |
Резиденції федерального президента — замок Bellevue (Берлін) і вілла Hammerschmidt (Бонн). Замок Bellevue в даний момент знаходиться на реставрації, тому для представницької мети використовуються і інші будівлі.