Курсовая работа: Голокост у творчості Пауля Целана
Йому вдалося вижити у смертному вирі війни. Але події тих років наклали трагічний відбиток на всю його подальшу творчість. У воєнні роки Целан пише багато віршів, які були зібрані в збірку 1943 року й опубліковані лише після його смерті.
У 1952 році з’являється перша збірка поезій Целана, видана у Франції «Мак і пам’ять», присвячена пам’яті загиблих.
В ніч на 13 червня 1941 року радянська адміністрація організує висилку до Сибіру більше 4000 жителів Чернівців, в більшості – євреїв. 6 липня румунська армія знову займає Чернівці. Разом з нею в місто входять німецькі спецчастини СС і СД. Проводяться масові розстріли, в основному єврейського населення. В жовтні 1941 року євреїв зганяють в гетто; Пауля Анчеля мобілізують для виконання трудової повинності. Починаються депортації в румунські та німецькі концтабори.
В кінці червня 1942 року батьків Пауля Анчеля відправляють в один із таборів на території окупованій Румунією. В серпні Лео і Фредеріку Анчель пересилають на Україну в німецький концтабір. Осінню Пауль отримує лист від матері з повідомленням, що батько помер від тифу, а зимою дізнається від родича, який втік з неволі, про смерть матері, вбитої пострілом в потилицю.
Київ, 1 липня 1944 року. Із листа Пауля Целана: «Дорогий Еріх, я на два дні в Києві (у відрядженні) і радий випадку написати лист, який швидко до тебе дійде.
Твої батьки здорові, Еріх, я з ними розмовляв перед від’їздом. Це багато значить, Еріх, ти не уявляєш собі, як багато.
Моїх батьків розстріляли німці. В Краснополці на Бузі.
Еріх, ех Еріх…»
Целан вважав себе винним в смерті матері, так як в ніч арешту батьків він, не зумів вмовити їх, що в будинку залишатися не варто, врешті пішов один ночувати до друзів. Тому, мотив волосся виникає в багатьох віршах Целана, особливо часто – в збірнику «Мак і пам’ть» («Рука полна временем», «Ты во тьме», «Chanson для дамы в тени», «Целая Жизнь», «Фуга смерти», «Ожог»)
«… Дитя, ах платок,
чтоб закутаться мне, когда шлёмы блистают,
когда эта глыба розовая трещит, когда снежною пылью
рассыпается скелет
твоего отца, растоптан копытами
песнь о кедрах…
Платок, платочек вот только узкий, чтобы сберечь
теперь, когда ты учишься плакать, тесноту мира
рядом со мной, который никогда не зазеленеет, дитя мое,
для твоего ребёнка!»
Ці рядки взяті із поезії «Чёрные хлопья». Вважають, що вірш був написаний в середині 1944 року, коли Целан достовірно дізнався про загибель в концтаборі своїх батьків.
Про що ж свідчать окремі рядки:
… листок с украинских склонов: батьків Целана депортували в табір за Дністром, тобто на Україну.
… гетьман их с казаками: під час козацьких і гайдамацьких повстань 17-18 століття по Україні і Польщі прокотились хвилі погромів, багаточисленні єврейські общини були знищені при гетьмані Богдані Хмельницькому в середині 17 століття.
… растоптана копытами песнь о кедрах: кедри згадуються в Біблії. Кедр відноситься до древніх іудейських символів. Батько Целана був глибоко релігійною людиною і навіть мав намір переселитися в Палестину.
В збірник «Мак і пам’ять» ввійшли 56 віршів 1944 – 1952 рр., в тому числі багато поезій із збірки «Пісок із урн».
«Мак і пам’ять» - складається із чотирьох циклів: «Пісок із урн» , «Фуга смерті», «Контрове світло», «Стеблини ночі».
Темі Голокосту присвячений і вірш Целана «Ты во тьме, осина, забелела…». Знову ж таки звучить біль серця за навіки втраченими батьками: «Мать ушла за тридевять земель. … Надо всеми тихо плачет мать».
«Фуга смерті» - найвідоміша поезія Пауля Целана. В зв’язку з його створенням Целан в 1960 році писав: « … коли я в травні 1945 року створював «Фугу смерті», я, як мені згадується, прочитав в «Известиях» відомості про львівське гетто». В концтаборі на вулиці Яновської у Львові (туди відправляли євреїв з гетто), що прославився садизмом табірної адміністрації, на площі під час страт грав оркестр, який складався із в’язнів – музикантів, він виконував «Танго смерті». Музику під такою назвою написав один із в’язнів на основі популярного танго «Мілонга».
Вперше вірш був опублікований в 1947 році на румунській мові під назвою «Танго смерті», його переклав румунський поет і перекладач Петре Соломон, друг Целана.