Курсовая работа: Інформаційне забезпечення та маркування непродовольчих товарів
Поряд із властивостями інформація має наступні унікальні характеристики: існує незалежно від простору, тобто може знаходитися одночасно в його різних частинах, не перешкоджаючи можливості її використання; продаж інформації діє односторонньо: інформацію не можна забрати назад, викупити, зате можна продавати ту саму інформацію неодноразово, якщо це відбувається законно; поки інформація не застосована на практиці, цінність її найчастіше складно визначити, звідси випливає і складність її виміру.
Розглядаючи поняття "інформація", Дж. Ходж сон відзначає, що це сукупність даних, що вже інтерпретовані, яким додано деякий зміст. Французький економіст Ж. Сапір пропонує вважати інформацією будь-які дані, котрі можуть бути почерпнуті із сигналу і додані до вже існуючого знання. Оскільки інформація не дана агенту як така, важливість її придбання уступає важливості обробки.
Форми існування інформації в економіці різноманітні – вона матеріалізується в різних предметах, в тому числі й у засобах праці, існує в не у предметній формі, в тому числі й у вигляді інформаційних продуктів та послуг, знання людей.
Інформація, несумнівно, представляє собою різновидність економічних благ, вони задовольняють потреби індивідів, а також використовуються у якості економічних ресурсів, так як при всьому достатку інформації існують фактори, які обмежують як можливості її отримання і створення нових знань, так і можливості її використання. Більш складним пропонується питання про віднесення інформації до розряду суспільних чи приватних благ. В залежності від форм існування, змісту інформація може виступати в якості обох понять. При цьому межі розмежування конкретної інформації, знань на суспільне і приватне благо вельми розмиті, що суттєво утрудняє регулювання відносин в області специфікації й захисту власності на них.
В цьому аспекті розгляду одним з найбільш адекватних критеріїв являється можливість комерціалізації інформації, економічно вигідно її використання.
Інформація як економічне благо звертається в економіці як товар, а також як ресурс, використаний в процесі господарської діяльності. Інформаційні продукти й послуги обмінюються на інформаційному ринку та мають більшу кількість особливостей, як на стадіях розробки, так і на етапі оберту.
В процесі створення інформаційних товарів основним засобом виробництва виступає інтелект, котрий являє собою здатність людини створювати нові знання. Звідси витікає особлива суб`єктивність процесу інформаційного виробництва, характерним проявом якого є відсутність більш-менш жорсткої залежності між затратами й результатом виробництва нової інформації та знання. В цілому, в результаті інтелектуальної діяльності створюється унікальний продукт, який приносить дохід його створювачу в процесі тиражування чи повідомлення про товар, методи виробництва, технології.
У функціюванні інформації як економічного ресурсу особливе значення мають технічні та технологічні аспекти її використання й обороту в економіці. Саме розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та комп`ютерної техніки відкрили нові можливості ціленаправленого використання інформації та знання в економіці, виявили резерви прогресивного розвитку. Як і будь-який інший ресурс, інформація корисна лише у тому випадку, якщо ми можемо доставити її туди, куди необхідно.
Інформація як економічний ресурс використовується в різних напрямах, результатом чого є різноманітність форм перетворення та шляхів створення вартості. Серед основних напрямів слід виділити наступні:
· Комерціалізація інформації в товарах, послугах, технологіях;
· Вплив на суб`єктивне сприйняття й очікування економічних суб`єктів. В якості прикладу можна привести створення інформаційного образу продукту, компанії, формування потреб та вплив на них.
Інформація та знання вміщують в себе резерви підвищення виробництва, оптимізації використання інших ресурсів. Вони стають все більш значущими ресурсами в сучасній економіці, саме вони представляють собою важливий об`єкт прикладання інтелектуальних зусиль.
1.2 Особливості товарної інформації непродовольчих товарів
Товарна інформація - відомість про товар. Залежно від призначення товарну інформацію поділяють на три види: основоположну, комерційну та споживчу.
Основоположна товарна інформація – це основні відомості про товар, які мають вирішальне значення для ідентифікації і призначені для всіх суб`єктів ринкових відносин. До основоположної товарної інформації в першу чергу відносяться вид і назва товару, ґатунок, кількісні характеристики, назва підприємства-виробника, дата виготовлення, терміни зберігання чи придатності.
Комерційна товарна інформація – це відомості про товар, які доповнюють основоположну інформацію і призначенні для виробників, постачальників та продавців. Ця інформація є малодоступною для споживачів. Вона містить відомості про підприємства-посередники, нормативні документи на відповідні товари, асортиментні номери за класифікаторами продукції. Типовим прикладом комерційної інформації є штрихові коди.
Споживча товарна інформація – це відомості, призначені для створення товару споживчих переваг. Вони мають показати споживачу, які переваги він отримує, використовуючи або застосовуючи саме цей товар. Отже, споживча товарна інформація спрямована саме на споживача і містить відомості про споживчі властивості товару, які є найбільш привабливими для нього.
За способами надання товарну інформацію поділяють на словесну, цифрову, образну, символьну та штрихову.
Словесна інформація є найбільш доступною для населення, якщо вона надається відповідною мовою. Недоліком її є потреба у значних площах на товарі або упаковці для її розміщення. Для сприйняття інформації в цій формі необхідний певний час, причому, якщо вона надмірно насичена, споживач не зможе чи не захоче витрачати час на сприйняття цієї інформації.
Цифрова інформація застосовується найчастіше для доповнення словесної та в тих випадках, коли необхідно надати кількісну інформацію про товар (номери продукції, маса нетто, об`єм, довжина, дата виготовлення тощо). Цифрова інформація відрізняється від інших форм інформації чіткістю, лаконічністю, однотипністю, проте в більшості випадків вона доступна лише професіоналам і є незрозумілою для споживача (асортиментні номери, цифрові коди підприємств, що потребують дешифрування).
Образна інформація забезпечує зорове та емоційне сприйняття відомостей про товар за допомогою художніх і графічних зображень безпосередньо товару, репродукцій з картин, фотографій, листівок та інших об`єктів (квітів, тварин, комах тощо), які несуть естетичне навантаження. Основним призначенням цієї форми інформації є створення для товару споживчих переваг через естетичне задоволення споживача під час сприйняття інформації.
Символьна інформація – це відомості про товар, що подаються у формі інформаційних знаків. Символом позначають певну характеристику, відмінну особливість товару, максимально стисло подаючи суть інформації. Для цієї інформації характерні стислість, лаконічність, однозначність, проте їхнє сприйняття потребує певної професійної підготовки.
Штрихова форма інформації – це інформація у вигляді штрихових кодів.
Засоби товарної інформації різняться між собою і за співвідношенням основоположної, комерційної та споживчої інформації. Загальним для них є наявність основоположної інформації.
Достовірність товарної інформації перш за все полягає у правдивості та об`єктивності відомостей про товар, відсутності дезінформації та суб`єктивізму при наданні інформації, які можуть привести до формування хибних висновків користувачів щодо властивостей товару. Недостовірна інформація у більшості випадків кваліфікується як інформаційна фальсифікація. Недостовірна інформація може бути також наслідком недостатнього рівня професійних знань суб`єктів, які її надають, або нечітких вимог до певних відомостей.
Маркуванням називають текст, умовне позначення або малюнок, які наносяться на упаковку чи товар, а також інші допоміжні засоби, призначенні для ідентифікації товару або окремих його властивостей. Основною метою маркування є доведення до зацікавлених суб`єктів ринку інформації про виробників, про кількісні та якісні характеристики товару. Розрізняють маркування товарне, відправне, транспортне, спеціальне.
Маркування як засіб товарної інформації виконує чотири основні функції – інформаційну, ідентифікаційну, мотиваційну та емоційну.
Інформаційна функція маркування є основною. У зв`язку з цим найбільшу питому вагу в маркуванні має основоположна та споживацька інформація, меншу – комерційна. Основоположну і інформацію на маркуванні дублює основоположна інформація в супровідних документах. Неспівпадання даних основоположної інформації в цих документах може бути ознакою фальсифікації.
Необхідність дублювання основоположної інформації зумовлена спільністю ідентифікаційних функцій маркування та товаросупровідних документів. Проте, на відміну від останніх, маркування – це інформація, яка призначена для всіх суб`єктів комерційної діяльності, і для основної маси споживачів є практично єдиним засобом товарної інформації. Саме тому питома вага комерційної інформації в маркуванні є значно меншою.