Курсовая работа: Комп’ютеризація навчального процесу
б) уперше з'явилася можливість офіційного існування лжемудрецов, що ховають відсутність розважливості за посиланнями на книги.
***Має сенс звернути увагу на появу термінів «софістика» й «талмудистика».
Софістика (мудрування) – мистецтво доводити що завгодно шляхом перетворення логічних ланцюжків.
Талмудистика – частина теософії, що займається тлумаченням текстів талмуда.
Позитивні моменти появи писемності:
1) З'явилася можливість безпосереднього обігу людини до знання через книгу, а не тільки через особистість вчителя-мудреця.
2) З'явилася можливість читання книги вголос і колективного прослуховування книжкових текстів як передумова майбутньої класної системи.
3) З'явилася можливість копіювати книгу й таким чином:
а) поширювати її вплив на більшу групу людей,
б) переносити знання в інші області й регіони в неспотвореному виді.
Паралельно виникла професія перекладача; спочатку ними були відомі фахівці із проблем, описаним у книзі, пізніше - просто грамотні люди, що спеціалізувалися на перекладах.
Друкована книга зробила революцію в сфері інтелектуальної праці. Якщо відволіктися від історико-соціальних мотивів, то саме вона, власне кажучи, уможливила появу класу інтелігенції. Саме вона стала матеріальною основою для створення державних систем утворення. Саме вона дозволила сформувати класно- визначену систему й навчальний процес у його нинішньому виді ("урок - домашнє завдання - перевірка").
У рамках класно-визначеної системи організовувалася й розвивалася технологія процесу навчання. Якщо відволіктися від психологічної сторони, то ця технологія зводилася до формування й удосконалювання навичок роботи із книгою, причому це ставилося й до вчителя, і до учнів. (Навички скорочтения, типи читання, види конспекту, часовий режим роботи, прийоми закріплення й підкріплення пам'яті, уміння організувати пошук літератури й у літературі, робота з довідковими матеріалами й т.д.) З наведеного переліку видно, що весь процес навчальної роботи спрямований на те, щоб поступово збільшувати роль самостійної роботи із книгою й зменшувати необхідність прямого безпосереднього впливу вчителі.
*У принципі можна припустити, що педагогіка взагалі спрямована на те, щоб поступово стає підростаючій людині непотрібної; вона по суті своєї спрямована на те, щоб людина, пройшовши через систему навчання, далі сам орієнтувалася в безкраїм морі накопичених знань, умів знайти для себе потрібне й знав, як потрібно працювати, щоб ці знання були їм засвоєні.
Поява нового способу збереження інформації (цифровий магнітний запис) і нових носіїв цієї інформації (магнітні диски, дискети, флоптикал-дискеты, компакт-диски й CD-ROM) можна розцінювати як один з найбільших винаходів в історії людства. Воно (як колись - папір!) увійшло в усі абсолютно сфери інтелектуальної діяльності, принесло із собою зовсім нові подання про можливості обробки інформації, нові прийоми й форми роботи, новий рівень інформаційної забезпеченості суспільства. У цьому змісті є всі підстави говорити про настання ери комп'ютерних технологій як про новий виток цивілізації. До речі, вираження "комп'ютерна цивілізація" дійсно є, воно реально існує й сприймається цілком серйозно, зовсім не як метафора.
Педагогіка, будучи невід'ємною частиною будь-якої цивілізації, бере від культури своїх епох всі властивості і її ознаки, у тому числі - існуючі способи зберігання інформації і її обробок. Тому комп'ютерна цивілізація цілком логічно й необхідно повинна прийти до комп'ютерної педагогіки. Це - у загальному плані. А конкретно - проникнення комп'ютерів у навчальний процес викликало до життя величезна кількість нових форм роботи, немислимих і неможливих при традиційних методиках. Поява специфічних навчальних допомога на гіпертекстовій основі, мультимедийных довідників й енциклопедій, можливість організації мережних комунікацій у самих різних масштабах, від класу до Internet, створення інтерактивних навчальних програм і тренажерів - все це разом відкриває перед обучающимися такий спектр навчальних дій, звертання до якого повністю видозмінює особа навчального процесу. Так само значно виглядають зміни й у формах роботи вчителі - комп'ютер у стані повністю змінити структуру й методи його особистої роботи поза уроком (самовдосконалення, нагромадження й систематизація інформації, підготовка до уроків і т.д.) і безпосередньо на уроці. Більше того - умови, що змінилися, і форми робіт у дуже значному ступені змушують переосмислювати й роль комп'ютера, і функції вчителі й учнів, і характер їхніх ділових взаємин, а надалі - і самі загальні організаційні форми навчання. Все це разом дає підстави затверджувати, що в цей час всі ми присутні при народженні принципово нових систем навчання, систем, заснованих на послідовному, всеохоплюючому використанні комп'ютерних технологій.
§ 3 Сучасний стан практичної комп'ютеризації процесу навчання
Визначити стан справ у тій або іншій сфері діяльності завжди досить важко. Однак у такому питанні, як комп'ютеризація, є один фактора, що враховує легко, що досить ясно може охарактеризувати картину в цілому. Це - показник технічної забезпеченості, іншими словами - наявність необхідного парку комп'ютерної техніки й рівень її технічної якості. Справа в тому, що комп'ютеризація робочих процесів прямо залежить від наявності і якісного рівня комп'ютерів на робочих місцях; без цього наявність навіть самої передової наукової думки так і залишиться фактом науки, але не фактором виробничого й громадського життя.
Реальний рівень комп'ютеризації навчального процесу в Україні можна проаналізувати, звернувшись до результатів дослідження стану комп'ютеризації загальноосвітніх шкіл, що проводився в 1997-1998 р., представленим у наступній таблиці:
Пилипчук А. В., Костюк Й. Т.,
Комп'ютер у школі та сім'ї, 1998, № 4.
Наявність у школах щодо сучасних комп'ютерів.
| Області | загальна кількість ПК | кількість IBM-сумісних комп'ютерів | частка IBM-сумісних комп'ютерів % | |||
| місто | сіло | місто | сіло | місто | сіло | |
| Крим | 2098 | 2175 | 237 | 150 | 11,2 | 06,8 |
| Вінницька | 1731 | 1233 | 660 | 45 | 38,1 | 03,6 |
| Волинська | 1263 | 1490 | 347 | 202 | 27,4 | 13,5 |
| Дніпропетровська | 3495 | 2228 | 503 | 132 | 14,3 | 05,9 |
| Донецька | 5886 | 1594 | 160 | 60 | 02,7 | 03,7 |
| Житомирська | 1419 | 1072 | 365 | 168 | 25,7 | 15,6 |
| Закарпатська | 707 | 1386 | 34 | - | 04,8 | - |
| Запорізька | 2810 | 1411 | 1092 | 76 | 38,8 | 05,3 |
| Ив.-Франковская | 1309 | 1123 | 545 | 266 | 41,6 | 23,6 |
| Київська | 913 | 2540 | 476 | 829 | 52,1 | 32,6 |
| Кіровоградська | 1020 | 2160 | 588 | 84 | 57,6 | 03,8 |
| Луганська | 2035 | 1287 | 990 | 286 | 48,6 | 22,2 |
| Львівська | 2393 | 3410 | 472 | 209 | 19,7 | 06,1 |
| Миколаївська | 783 | 1913 | 434 | 318 | 55,4 | 16,6 |
| Одеська | 2293 | 2045 | 543 | 87 | 23,6 | 04,2 |
| Полтавська | 1187 | 3704 | 437 | 132 | 36,8 | 03,5 |
| Ровенська | 999 | 1134 | 598 | 276 | 59,8 | 24,3 |
| Сумська | 1680 | 956 | 459 | 373 | 27,3 | 39,0 |
| Тернопільська | 1018 | 743 | 451 | 77 | 44,3 | 10,3 |
| Харківська | 1998 | 3285 | 704 | 700 | 35,2 | 21,3 |
| Херсонська | 1429 | 2023 | 132 | 185 | 09,2 | 09,1 |
| Хмельницька | 1076 | 2341 | 270 | 76 | 25,0 | 03,2 |
| Черкаська | 1327 | 1981 | 478 | 508 | 36,0 | 25,6 |
| Черновецкая | 468 | 1014 | 97 | - | 20,7 | - |
| Чернігівська | 501 | 1481 | 25 | 9 | 4,9 | 00,6 |
| г. Київ | 4484 | - | 1227 | - | 27,3 | - |
| г. Севастополь | 787 | - | 421 | - | 53,4 | - |
| Україна (разом) | 47109 | 45729 | 12745 | 5248 | 27,0 | 11,5 |
По представленим у таблиці цифровим даним можна зробити такі основні висновки:
1) Стан комп'ютеризації загальноосвітніх шкіл України варто розцінювати як критичне. За рівнем оснащеності шкіл ПК, їхніми технічними характеристиками й кількості учнів на один ПК Україна відстала від розвинених країн не менш, ніж на 10 років.
2) Сьогодні інформатизація шкіл України в цілому - процес некерований, що привело до різкого розходження в рівні інформатизації шкіл різних регіонів. Основна причина - децентралізація засобів, які виділяються на комп'ютеризацію шкіл.
"Зважаючи на те, що всі учні повинні мати рівні й належні умови навчання, комп'ютеризація шкіл повинна відбуватися під контролем держави й фінансуватися централізовано. Це дасть можливість:
- зменшити витрати на придбання комп'ютерної техніки, замовляючи її більшими партіями;
- зменшити витрати на програмне забезпечення, оскільки необхідні програмні засоби, придбані за рахунок засобів державного бюджету, можна було б поставляти навчальним закладам за вартістю носіїв, на яких вони записані;
- зменшити витрати на підручники й посібники, видаючи їхніми більшими тиражами;
- організувати якісний сервіс у всіх регіонах України завдяки поставкам у навчальні заклади однотипних технічних засобів;
- зменшити витрати на підготовку кадрів у зв'язку з уніфікацією використовуваних програм і технічних засобів."
(Висновки авторів статті.)
***И ще один довід для підтвердження економічності ПК: на етапі, що передує появі ПК, досить значні засоби вкладалися в забезпечення навчального процесу так називаними ТСО - технічними засобами навчання. Причому кожне із цих засобів відповідало тільки одному якому-небудь завданню, і для гарного забезпечення занять потрібно було мати цілий набір таких засобів, кожне з яких вирішувало тільки одне своє, специфічне завдання. З розвитком технології для навчання з використанням технічних засобів стала достатнім наявність тільки комп'ютера. Функції, які раніше виконували: телевізор, відеомагнітофон, аудиомагнитофон, кінопроектор, діапроектор й ін., з успіхом взяв на себе комп'ютер. Причому якість передачі, зберігання, відображення інформації значно підвищилося. У цьому ключі необхідно розглядати завдання перекладу всієї інформації в цифрові стандарти як пріоритетну.
Уже зараз комп'ютерна грамотність є важливим показником культури, а в майбутньому виявиться необхідної кожній людині, на якій би ділянці він не працював. Отже, комп'ютерна справа, навчання користуванню комп'ютером найближчим часом повинне стати загальним. А оскільки введення в життя будь-яких починань загального значення завжди дуже відповідально, вітчизняній педагогіці сьогодні необхідно проводити фундаментальні дослідження в області комп'ютерної технології навчання й психолого-педагогічних основ застосування комп'ютерів в утворенні, у тому числі:
1) створити методичне забезпечення для розвитку в дітей комплексу вмінь в області інформатики, що включає розуміння, інтерпретацію, класифікацію, аналіз, обробку, синтез, подання, реєстрацію, і застосування інформації в навчальній діяльності;