Курсовая работа: Кваліфікаційні комісії суддів. Склад. Порядок формування. Повноваження

- Донецька окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Луганської і відповідно Донецької областей;

-Житомирська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Вінницької, Рівненської, Хмельницької і відповідно Житомирської областей;

- Запорізька окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Херсонської і відповідно Запорізької областей;

- Київська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Черкаської, Чернігівської і відповідно Київської областей, а також міста Києва;

- Львівська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і відповідно Львівської областей;

- Одеська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Миколаївської і відповідно Одеської областей;

- Харківська окружна кваліфікаційна комісія суддів, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів Сумської, Полтавської і відповідно Харківської областей;

- Кваліфікаційна комісія суддів Автономної Республіки Крим, юрисдикція якої поширюється на суддів місцевих та апеляційних судів АРК і м. Севастополя (діє у м. Сімферополі).

2. Кваліфікаційна комісія суддів військових судів.

3. Кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Усі вищеназвані кваліфікаційні комісії суддів,окрім комісій загальних судів, здійснюють свої повноваження у м. Києві. Строк повноважень всіх кваліфікаційних комісій складає три роки з дня їх утворення.Днем утворення нової кваліфікаційної комісії є день її організаційного засідання по виборах голови, заступника і секретаря.

Отже,в Україні діють не так вже й багато кваліфікаційних комісій суддів, які формують високопрофесійний корпус суддів.Але, як відомо, важлива не кількість,а якість, по такому самому принципу і створювалися в Україні кваліфікаційні комісії, їх не багато, але вони працюють якісно і рекомендують на посаду тільки найкращих суддів, які здатні здійснювати правосуддя тільки в межах закону.

1.2 Склад та порядок формування

Склад

Кваліфікаційні комісії суддів,згідно зі ст.75 Закону України „Про судоустрій України”,діють у складі 11 членів, які обов”язково повинні мати вищу юридичну освіту.До складу кваліфікаційної комісії входять:

1 шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону „Про судоустрій України”;

2 дві особи від Міністерства юстиції України;

3 дві особи,уповноважені відповідною обласною ( Київською міською ) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

4 одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Слід зазначити, що введення до складу кваліфікайних комісій представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини є прогресивною новелою Закону України „Про судоустрій України”. Такий крок спрямований насамперед на забезпечення дотримання прав людини, пріоритет яких передбачений Конституцією України. Водночас присутність представника такого шановного в Україні інституту сприяє підвищенню авторитету кваліфікаційних комісій. Іншим позитивним здобутком у цьому аспекті можна вважати участь представників наукової спільноти у роботі комісій. Так, до складу кваліфікаційної комісії Харківського апеляційного округу входять два професори Національної юридичної академії України ім.. Ярослава Мудрого. Практика свідчить, що у разі виникнення спірних правових питань і необхідності обґрунтування неоднозначних варіантів застосування законів оптимальні варіанти вирішення проблем можна знайти у поєднанні теоретичних знань і підходу юристів – практиків.

Щодо складу кваліфікаційних комісій, то загальною вимогою до всіх її членів є наявність вищої юридичної освіти, що не можна не визнати здобутком нашого законодавства. Це положення піддається сумніву деякими авторами, які, зокрема, наголошують на можливості участі у складі кваліфікаційних комісій осіб без вищої юридичної освіти. Так, згідно з п. 3 ст. 59 Закону України „Про судоустрій України” суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно такі судді теоретично можуть входити до складу кваліфікаційних комісій спеціалізованих судів. Однак це суперечить п. 1 ст. 7 Закону України „Про статус суддів”, у якому встановлено, що на посаду суддів може бути рекомендований громадянин України, який має вищу юридичну освіту (серед інших вимог), а також цитованому вище положенню п. 1 ст. 75, де чітко встановлена вимога щодо наявності вищої юридичної освіти. У даному випадку повинна застосовуватися саме ця норма як спеціальна.

Як вбачається з нормативних актів інших країн, тільки вимоги щодо наявності юридичної освіти недостатньо. Існує перелік вимог, які повинні пред`являтися до членів подібних органів: наявність громадянства; досягнення певного віку; проживання на території країни не менше 10 років; володіння державною мовою; стаж у галузі права не менше 10 років. Але ці вимоги не повинні поширюватися на суддів, що входять до складу комісії за своєю посадою. Також треба наголосити, що не можуть бути членами комісії особи, визнані недієздатними або обмежено дієздатними, та які притягувалися до кримінальної відповідальності. Крім того, в ст.. 75 Закону України „Про судоустрій України” необхідно передбачити можливість участі у складі комісії і суддів у відставці, адже зазвичай ці особи мають великий досвід судової роботи, добре обізнані з чинним законодавством, не обтяжені виконанням інших трудових обов`язків, мають певний авторитет у суддівському середовищі. Отже, є всі передумови для успішного виконання суддями у відставці завдань, покладених на кваліфікаційні комісії. Водночас необхідно спеціально передбачити, що судді, відставку яких припинено рішенням кваліфікаційної комісії суддів на підставах, передбачених п. 5 ст. 43 закону України „Про статус суддів”, а саме: у разі вчинення проступку, несумісного із званням судді, набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього або втрати громадянства України, не можуть входити до складу кваліфікаційних комісій. Наведені підстави дискредитують моральні й професійні якості зазначених осіб у суддівському корпусі, а отже, ставлять під сумнів легітимність виконання ними обов`язків осіб, уповноважених бути своєрідними арбітрами для суддів.

Щодо кількісного складу кваліфікаційних комісій суддів, то тут доцільно проаналізувати положення міжнародних стандартів з цього питання. Так, у Європейській хартії про Закон України „Про статус суддів” від 10 липня 1998 р зазначено, що відносно кожного рішення, пов`язаного із підбором, відбором, призначенням, підвищенням по службі або закінченням перебування на посаді судді, закон передбачає втручання органу, який незалежний від виконавчої і законодавчої влади, у якому не менше половини діючих членів є суддями, обраними у порядку, який гарантує якомога ширше представництво суддів (п. 1.3). Як бачимо, нинішній склад кваліфікаційних комісій суддів повністю узгоджується із нормами Хартії (шість із одинадцяти членів кваліфікаційних комісій є суддями, а у Вищій кваліфікаційній комісії – сім суддів). Дещо складніше забезпечити незалежність відповідних органів виконавчої й законодавчої гілок влади. Включення до складу кваліфікаційних комісій представників судової, виконавчої і законодавчої влади спрямоване саме на досягнення необхідного балансу.

Порядок формування

Згідно із ст. 76 Закону України „Про судоустрій України”:

1. Члени кваліфікаційних комісій з числа суддів обираються таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – з`їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. У разі вибуття судді – члена кваліфікаційної комісії суддів до закінчення її повноважень замість нього на строк повноважень комісії, що залишився, Радою суддів України призначається інша особа з числа суддів.

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.

2. Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народними депутатами України.