Курсовая работа: Кваліфікаційні комісії суддів. Склад. Порядок формування. Повноваження

4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпорядженням.

5. Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм наказом.

6. Відповідна рада, зазначена у частині першій статті 75 цього Закону, приймає рішення про призначення членів кваліфікаційної комісії в порядку, встановленому її регламентом.

7. Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менше дев`яти членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України – за умови призначення (обрання) не менше одинадцяти членів Комісії.

8. Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суддів починаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваження новоутвореної комісії – з дня призначення її повноважного складу відповідно до цієї статті.

Доцільно висловити позицію І.Д. Прошуті, здобувача кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, щодо дискусії, яка останнім часом триває серед законодавців та практикуючих юристів. Так, проектом закону про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України”, внесеним народними депутатами В. Онопенком і В. Мусіякою, передбачається створення єдиної кваліфікаційної комісії суддів, дисциплінарної комісії та запровадження посад судових інспекторів при Вищій раді юстиції. Виходячи з логіки цього законопроекту, повноваження територіальних кваліфікаційних комісій суддів суттєво звужуються, за ними залишається лише функція атестації суддів: вони матимуть право лише присвоювати кваліфікаційні класи суддям (не вище третього). Аналогічний підхід зберігається і в затвердженій 10.05.2006 р. Президентом України Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів. Крім того, у документі пропонується відмовитися від спеціалізації кваліфікаційних комісій та побудови їх системи відповідно до апеляційних округів, створивши відповідний орган у кожній області, при цьому значно звузивши їх повноваження. З наведеними пропозиціями не можна погодитися. Концентрація усіх повноважень щодо дисциплінарної відповідальності суддів та прийнятті кваліфікаційного іспиту у суддів у централізованих органах можливо і буде сприяти єдності правозастосовчої практики у цій сфері. Однак скасування відповідних повноважень в існуючих комісій призведе до територіальної віддаленості цього органу для суддів. Також викликає сумніви, що єдиний орган зможе оперативно та ефективно опрацьовувати той обсяг роботи, який на сьогодні виконує ціла система органів, розміщених у різних регіонах України. Це може мати негативні наслідки для відправлення правосуддя загалом. Тому слід досить обережно підходити до подібних пропозицій.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що загалом система кваліфікаційних комісій, утворена відповідно до принципів формування у межах апеляційних округів, спеціалізації та строковості здійснення повноважень, відповідає потребам суддів і здатна виконувати завдання, покладені на неї законодавством. Водночас слід створити додаткові гарантії незалежності й безсторонності її членів, особливо тих осіб, які не є суддями. Перспективним в аспекті вдосконалення рівня організації роботи кваліфікаційних комісій вважаємо залучення до їх складу суддів у відставці, представників наукової еліти, а також введення декількох членів, які діють на постійній основі.

1.3 Роль кваліфікаційних комісій суддів у формуванні професійного корпусу суддів

Не можна говорити про кваліфікаційні комісії суддів, не згадавши про їх роль у формуванні професійного корпусу суддів, адже це, я вважаю, - є головною задачею, обов`язком, покликанням, функцією цих органів. І буде доречно проаналізувати такий аспект діяльності кваліфікаційних комісій, як визначення професійної відповідності кандидатів на посаду судді та суддів – претендентів на обрання на безстроковий термін. Частина 1 ст. 16 Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII „Про статус суддів” (далі – Закон № 2862 XII) встановлює, що формування суддівського корпусу здійснюється через кваліфікаційні комісії. Зазначене положення фактично реалізовують шляхом, по-перше, прийняття кваліфікаційними комісіями кваліфікаційного іспиту у претендентів на призначення на посаду судді вперше і, по-друге, шляхом надання рекомендації про можливість обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Так, відповідно до ст. 8 Закону № 2862 XII добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного іспиту. При цьому при доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних поглядів (але тільки поглядів, кандидат в на суддю, так як і суддя не повинен входити до складу будь-якої партії), релігійних переконань та інших обставин.

Частина 2 ст. 91 Закону № 3018-III вказує, що кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя та з питань юрисдикції відповідного суду. При цьому, виходячи зі змісту ч. 9 ст. 90 вказаного Закону, кваліфікаційний іспит є формою атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше.

Таким чином, кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний іспит і, з урахуванням його результатів, дає висновок про підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію на посаду судді вперше.

Серед підстав для розгляду матеріалів щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково, які викладені у ст. 5 Закону України від 18 березня 2004 р. № 1625-IV „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”, названо і рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складену за результатами проведеної кваліфікаційної співбесіди.

У свою чергу кваліфікаційна співбесіда полягає у перевірці знань професійного судді, встановленні рівня кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень та здійснювати правосуддя, в тому числі в судах більш високого рівня. Слід підкреслити, що згідно із ч. 7 ст. 92 Закону № 3018-III кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на обрання безстроково, стосується оцінки його діяльності на посаді судді впродовж п`ятирічного строку, рівня вдосконалення професійної підготовки та інших обставин, пов`язаних з подальшою судовою діяльністю.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону № 3018-III особі, яка не рекомендується кваліфікаційною комісією для обрання суддею безстроково, може бути призначено повторний (додатковий) іспит. Повторний (додатковий) іспит суддя складає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України в місячний строк з дня прийняття рішення про відповідний дозвіл. Якщо суддя не впорався з повторним (додатковим) іспитом, Вища кваліфікаційна комісія суддів України направляє до Вищої ради юстиції рекомендацію про його звільнення з посади судді.

Важливим фактором визначення рівня професійності судді протягом його суддівської та адміністративної кар`єри є поточна атестація, здійснення якої відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 3018-III покладено на кваліфікаційні комісії суддів. За результатами кваліфікаційної атестації комісія може прийняти рішення щодо:

5 присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

6 рекомендації для зайняття посади судді, в тому числі у суді вищого рівня.

У чинному законодавстві передбачені такі підстави для призначення кваліфікаційної атестації судді:

1. вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді, призначеного на посаду вперше;

2. закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі;

3. зайняття суддею посади в суді вищого рівня;

4. подання про дострокове присвоєння судді кваліфікаційного класу, про присвоєння більш високого кваліфікаційного класу, заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня;

5. рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення;

6. заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.

Порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації визначені в ст. 90 Закону № 3018-III . Встановлено, що чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі, а дострокова кваліфікаційна атестація – не раніш як через два роки з дня останньої його атестації. При цьому позачергову кваліфікаційну атестацію суддів призначають безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше двох місяців з дня його надходження.

Важливо, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій вказує ділові та моральні якості судді, дає оцінку його професійній діяльності. До характеристики можна додавати рішення зборів суддів суду, в якому працює суддя. Характеристику на голову суду для кваліфікаційної атестації складає голова відповідного суду вищого рівня, а до характеристики обов`язково має бути додано рішення зборів суддів цього суду.

Слід зазначити, що суддя має право ознайомитися з характеристикою та одержати її копії не пізніше 15 днів до проведення кваліфікаційної атестації. Кваліфікаційну атестацію проводять у присутності судді, якого атестують. У розгляді питання про атестацію судді можуть брати участь голова суду, який склав характеристику судді, а також представники відповідного органу суддівського самоврядування за дорученням. У разі неприбуття судді з поважних причин на засідання кваліфікаційної комісії він може бути атестований заочно, якщо комісія визнає це можливим і за умови, що питання атестації не пов`язане з дисциплінарним провадженням.

У цьому контексті доцільно звернути увагу на зміст деяких рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 9 червня 2006 р. Йдеться, насамперед, про терміни внесення повторного подання головами відповідних судів щодо суддів, обраних безстроково, яким відмовлено в рекомендації на обрання в суд вищого рівня. Встановлено, що таке подання може бути внесене головами відповідних судів до кваліфікаційної комісії суддів не раніше року з часу прийняття такого рішення.

Слід також звернути особливу увагу на результат розгляду Вищою кваліфікаційною комісією України питання про порядок розгляду подань голів відповідних судів щодо присвоєння наступного кваліфікаційного класу судді, якого переведено (обрано) на посаду в суді вищого рівня без дотримання мінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному класі. З цього приводу Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішила, що розгляд кваліфікаційними комісіями суддів вказаних подань відбувається шляхом кваліфікаційної атестації судді у формі кваліфікаційної співбесіди з урахуванням вимог ч. 6 ст. 92 Закону № 3018-III. Голова відповідного суду протягом 6 місяців з дня переведення (обрання) судді на посаду в суді вищого рівня вносить до відповідної кваліфікаційної комісії суддів подання про проведення позачергової кваліфікаційної атестації судді щодо присвоєння відповідного кваліфікаційного класу, встановленого для суддів цього суду, без дотримання мінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі. Судді, якого перевели (обрали) на посаду в суді вищого рівня, за результатами кваліфікаційної співбесіди відповідної кваліфікаційною комісією суддів може бути присвоєно кваліфікаційний клас, що встановлено для суддів цього суду без дотримання мінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі. Узагальнення практики розгляду кваліфікаційними комісіями суддів атестаційних справ свідчить про відсутність ефективної системи оцінювання претендентів на посаду судді та відсутність належної професійної підготовки у самих претендентів. На думку І. Самсіна доцільно запровадити єдину систему оцінювання, розробку якої доручити Академії суддів України спільно з Вищою Кваліфікаційною комісією суддів України. За запропонованою схемою кандидати на призначення суддею вперше мають звернутися до відповідного управління Державної судової адміністрації, яка призначає вказаних осіб до складання кваліфікаційного іспиту в Академії суддів України. При цьому, вбачається, що такий іспит повинен проводитись у формі тестування з юридичних дисциплін. У разі успішного складання тесту кандидатів на посаду судді направляють до відповідної кваліфікаційної комісії для проведення кваліфікаційної співбесіди. Мета кваліфікаційної співбесіди – встановлення готовності (морально-етичної, психологічної) кандидата до здійснення правосуддя. На цьому, власне, має завершуватися процес оцінки професійних якостей особи, яка претендує на посаду судді.