Курсовая работа: Логічні помилки в текстах журналістських видань

1) психічні порушення;

2) скорочений умовивід;

3) погане володіння мовою.

Перші дві причини породжують помилки у висновках, а третя – помилки в мовленні, які ведуть до порушення логіки. О.М. Беззубов поділяє логічні помилки на два класи:

1) Помилки власне логічні, помилки мислення, помилки змісту;

2) Помилки мовлення, помилки вираження, другорядні логічні помилки.

Така класифікація, на наш погляд, виправдана. Перший тип помилок пов'язаний з порушенням чотирьох законів формальної логіки, другий тип – з порушенням мовної, стильової норми.

О.М. Беззубов виділяє лексичні і синтаксичні мовленнєві помилки. Лексичні помилки виникають з двох причин: або через незнання значення слова, або через неправильне слововживання, але в будь-якому випадку вони створюють деяку логічну неправильність, часто комічного вигляду. Дослідник відмічає, що недбалість, приблизність слововживання – часте явище в газеті, яке розповсюджується й на газетну метафору. Він нагадує термін ламана метафора, який означає логічну не співвідносність двох метафор: Нехай акули імперіалізму не простягають до нас свої лапи (З газет 20х рр.)

До логічних дефектів мовлення О.М. Беззубов відносить і мовленнєві надлишки на основі плеоназму: натовп людей, зжатий кулак, йти пішки. Вони стали штампами, і не так просто довести іншому авторові необхідність редагування таких словосполучень. Але можливий і такий комічний ефект, зрозумілий будь-кому: Він був у береті, нап’яленому на праве вухо голови (газета), Приймальний пункт з прийому склотари (вивіска).

Особливий тип плеоназму пов'язаний з неточним знанням значення іншомовного слова. Це вже великі помилки і грубі: своя автобіографія (авто і є своя), пам’ятний сувенір (сувенір – подарунок на пам'ять), період часу (період – проміжок часу), прейскурант цін (прейскурант – поточна ціна) тощо.

Найгрубішою помилкою, вважає О.М. Беззубов, є так званий логічний стрибок. Наприклад: Складний і оригінальний внутрішній вигляд Катерини знайшов своє відображення в її мові, найяскравішій зі всіх діючих осіб "Грози". Мова виявилася серед діючих осіб: автор з’єднав поняття з різних логічних рядів, це і є логічний стрибок.

Різновидом логічного стрибка є неправильне вживання конструкцій з прийменниками крім, разом з, між іншими і подібними. Наприклад, (шлюбне оголошення в германській газеті (переклад)): Шукаю чоловіка. Ще молода. Зріст високий, талія тонка. У господарстві, крім того, є трактор.

Існує логічна помилка, яка називається розповідним алогізмом. Найчастіше вона допускається, коли оповідач (письменник, журналіст) не пам’ятає, що він написав у попередній фразі: У лісі було тихо. Поряд співала тоненьким голосом ліричну пісню, перелітаючи з дерева на дерево, іволга. Десь далеко кувала невидима зозуля. Це не значить, що було тихо в лісі.

Однією з логічних помилок є амфіболія – подвійність чи двозначність, яка з’являється від того чи іншого положення слів чи їх вживання в різних змістах, змішування понять.

Класичний приклад амфіболії – фраза "Карати не можна помилувати ", де зміст змінюється від місця паузи після чи перед словами "не можна".

Амфіболія може бути як стилістичною фігурою, так і мовленнєвою помилкою, наприклад: Сміттєзбирачі, які засмітилися мешканцями.

У роботі "Конспект лекцій з літературного редагування" І.Б. Голуб докладно розглядає логічні помилки у параграфі "Мовні помилки, викликані неправильним вибором слова", оскільки неправильне слововживання нерідко призводить до логічних помилок. У їх числі дослідниця називає алогізм – співставлення несумісних понять, наприклад: Синтаксис енциклопедичних статей відрізняється від інших наукових статей. Виходить, що синтаксис порівнюється з науковими статтями. Усуваючи алогізм, можна написати: Синтаксис енциклопедичних статей відрізняється від синтаксису інших наукових статей або: Синтаксис енциклопедичних статей має ряд особливостей, невластивих синтаксису інших наукових статей.

Інколи алогізми не виділяються, і, щоб усунути їх, доводиться значно змінювати авторський текст. Наприклад: Наші знання про багатства надр землі є тільки незначною частиною схованих, ще більших багатств. Можна запропонувати такі варіанти стилістичної правки цієї фрази: Ми ще так мало знаємо про багаті поклади корисних копалин, тайну яких оберігають надра землі; У надрах землі сховані величезні багатства, про які ми ще так мало знаємо; Наші знання про корисні копалини ще такі неповні! Ми знаємо лише про незначну частину багатств, схованих в надрах землі.

Причиною нелогічності висловлювання може бути підміна поняття, яка часто виникає в результаті неправильного слововживання: Погано, коли у всіх кінотеатрах міста демонструється одна й та ж назва фільму. Демонструється фільм, а не його назва. Можна було написати: Погано, коли у всіх кінотеатрах міста демонструється один і той самий фільм.

Подібні помилки в мовленні виникають і внаслідок недостатньо чіткої диференціації понять, наприклад: Наближення дня прем’єри колектив театру чекає з особливим хвилюванням (чекають не наближення прем’єри, а коли відбудеться прем’єра).

На випадок заміни понять стилістична правка може бути різною: інколи достатньо замінити невдало вжите слово, в інших випадках лексична заміна сполучається з використанням нових уточнюючих слів, інколи необхідно переробити речення, щоб правильно передати авторську думку.

На думку І.Б. Голуб, нелогічним робить мовлення і невиправдане розширення або звуження поняття, яке виникає внаслідок змішування родових і видових категорій: За хорошого догляду від кожної тварини можна надоювати по 12 л молока (слід вжити не родове найменування – тварина, а видове – корова ); У будь-який час доби медицина повинна прийти на допомогу дитині. Треба було б написати: У будь-який час доби медицина повинна прийти на допомогу хворому (адже в медичній допомозі мають потребу не тільки діти).

Особливо часто спостерігається вживання родового найменування замість видового, і це не тільки позбавляє мовлення точності, призводить до втрати тих конкретних відомостей, які утворюють живу тканину розповіді, але й надає стилю офіційного, інколи канцелярського забарвлення.

Родові найменування нерідко створюють враження важливості висловлювання. Тому, як помітив колись письменник П. Нілін, "людина, яка бажає висловитись "більш некультурно", не зважується інколи назвати шапку шапкою, а піджак піджаком. І вимовляє замість цього суворі слова: головний убір або верхній одяг".

Спотворення змісту й абсурдність висловлювання виникають в результаті невідповідності посилання й наслідку, наприклад: Швидкість розмноження шкідників залежить від того, наскільки вперто і планомірно проводиться з ними боротьба. Виходить, що чим більше борються зі шкідниками, тим швидше вони розмножуються.

У цьому випадку слід було б написати не про розмноження шкідників, а про їх знищення, тоді думка була б сформульована правильно. Швидкість знищення шкідників залежить від того, наскільки наполегливо і планомірно проводиться з ними боротьба; Наполеглива боротьба зі шкідниками веде до більш швидкого їх знищення; Щоб швидше знищити шкідників, необхідно вести з ними наполегливу і планомірну боротьбу.

С.І. Сметаніна у своїй роботі більш докладно досліджує поняття і розподіляє логічні правила операції з поняттями на дві частини: правила визначення і правила класифікації понять.

Правила визначення понять, на думку С.І. Сметаніної, – це логічна операція, яка розкриває зміст поняття і виявляє його родові і видові ознаки, їх співвідношення. Наприклад: "Трансплантація гемопоетичних клітин (від "гемопоез" - кровотворення) є одним з методів (а інколи і єдиним шансом) в лікуванні хворих онкологічними, гематологічними і деякими спадковими захворюваннями". Журналіст називає видові і родові ознаки явища, щоб донести його суть до читача.

Під час визначення поняття необхідно дотримуватися таких правил: