Курсовая работа: Механізм приводу поршневого насосу

1. Креслимо заданий графік функції руху штовхача, користуючись маштабними коефіцієнтоми по осі ординат і . З одного центра 01 проводимо коло радіусом і коло радіусом і е.

2. Напродовженні осі абсцис вибираємо довільну точку С що належить штовхачу, і проводимо паралельно до осі ординат лінію руху штовхача, на якій розмічаємо точками 1, 2, 3, ... ,m шлях руху точки С .

3. З центра О проводимо коло радіусом . Застосовуючи метод інверсії, у напрямку протилежному напрямку обертаннякулачка від лінії 001 відкладаємо фазові кути .Відкладаємо від прямої ОС в бік, протилежний обертанню кулачка, фазові кути, ділимо кути віддалення і наближенняна десять рівних частин і проводимо промені 0-1, 0-2, ... , 0-10 ., відповідно до положень штовхача.

4. Перенесимо за допомогою циркуля положення точоки С з розмітки на відповідні напрямні штовхача у відносному русі навколо кулачка і, зєднавши їх плавною кривою, одержимо теоретичний профіль кулачка.

5. Зточок теоретичного профілю проводимо кола радіусами і будуємо обвідну цих кіл, яка і буде практичним (робочим) профілем кулачка.

Слід зазначити, що в кулачку центрального кулачкового механізму фазові кути і кути відповідних профілів збігаються, а в кулачках позацентрових кулачкових механізмів кути профілів віддалення і наближення залежно від величини і напрямку ексцентриситету можуть бути як більшими, так і меншимивідповідних фазових кутів.

6. Для побудови практичного профіля кулачка проводимо коло радіусом ролика, яке повторюємо багаторазово, прийнявши за центр лінію теоретичного профілю. Будуємо еквівалентний профіль, який є практичним профілем.

5. Аналітичне визначення радіуса-вектора теоретичного профілю кулачка

Вихідні дані: = 20; =30о (0,524 рад);

R0 = 34мм; =270о (4,7рад);

Вихідні данні: R0 = 34мм, e = 10мм, j в = 115°(2рад.), j = 25° (0.35 рад.),

j н = 130° (0.35 рад.) Sm = 20мм, rр = 0 мм

Для даного закону руху коефіцієнти переміщення y і швидкості d вибираємо із таблиці. При

К = j / j в = 100 / 115 = 0,87; y = 0,870; d= 1.8

Переміщення S і аналог швидкості при повороті і кулачка на кут j =100 °:

S = (y ∙ Sm) = 0,870 ∙ 20 =17,4мм;

= d ∙ = 1.8∙ = 18мм.

Визначаємо S0, J:

S0 = R02 – e2 = 342 – 102 =32,5 мм;

tg J = == 0.21;

J = аrctg 0. =12°4`25,79``.

Визначаємо кут g - кут між радіусом – вектором теоретичного профілю і напрямом рушу штовхача

g = arcsin ( e / r ) = arcsin ( 10 / 34) = 17°6`16,69``.

Радіус - вектор практичного профілю кулачка буде :

rп = r2 + rp2 – 2∙ r ∙rp∙cos (J + g ) =

342 + 02 – 2∙ 18∙ 0 cos (12°4`25,79``+ 17°6`16,69``) = 34мм.

5 . Геометричний синтез евольвентного нульового прямозубого зачеплення

Вихідні дані:

мм - модуль;