Курсовая работа: Механізм реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг

Таблиця 1.2Види відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів [3, 5, 6, 7].

№ п/п	Вид порушення			Розмір санкції		Підстава
Фінансові санкції
1.	Відмова споживачеві в реалізації його прав, установлених п. 1 статті 8 і п. 3 статті 10 Закону „Про захист прав споживачів”			10-кратний розмір вартості товару на час його придбання, але не менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 23 п.1 Закону України „Про захист прав споживачів”
2.	Виготовлення або реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів			50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів		Ст. 23 п.2 Закону України „Про захист прав споживачів”
3.	Реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності			50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів		Ст. 23 п.3 Закону України „Про захист прав споживачів”
4.	Виготовлення, реалізація това-ру, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає ви-могам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього середовища			300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 неоподаткованих мінімумів доходів населення		Ст. 23 п.4 Закону України „Про захист прав споживачів”
5.	Реалізація товару (виконання роботи, надання послуги), заборонених для виготовлення та реалізації відповідним державним органом			500% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 неоподаткованих мінімумів		Ст. 23 п.5 Закону України „Про захист прав споживачів”
6.	Реалізація небезпечних товарів (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджу-вального маркування, а такожбез інформації про правила і умови безпечного його використання			100% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 23 п.6 Закону України „Про захист прав споживачів”
7.	Відсутність необхдної доступної,достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу			30% вартості одержаної для реа-лізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 23 п.7 Закону України „Про захист прав споживачів”
8.	Створення перешкод службовій особі державного органу у спра-вах захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості то-варів, а також правил торгівель-ного та ін. видів обслуговування			Від 1 до 10% вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів		Ст. 23 п.8 Закону України „Про захист прав споживачів”
9.	Реалізація товару, термін придатності якого минув			200% залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 23 п.10 Закону України „Про захист прав споживачів”
10.	Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги			100% вартості роботи, послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 23 п.11 Закону України „Про захист прав споживачів”
11.	Ті ж самі дії, вчинені щодо групи споживачів			Від 1 до 10% вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів		Ст. 23 п.11 Закону України „Про захист прав споживачів”
12.	Порушення встановлених правил торгівлі спиртом етиловим, коньячними і алкогольними на-поями та тютюновими виробами			200% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		П.2 Порядку засто-сування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Зако-ну „Про державне регулювання вироб-ництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодо-вим, алкогольними напоями та тютю-новими виробами”
13.	Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без сертифікації якості			200% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		П.2 Порядку засто-сування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Зако-ну „Про державне регулювання вироб-ництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодо-вим, алкогольними напоями та тютю-новими виробами”
14.	Проведення розрахунків із споживачами за готівку: - без застосування ЕККА або товарно-касової книги; - з використанням незареєстрованих належними чином ЕККА.			Фінансов санкції від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахун-ках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського хар-чування та послуг”
15.	Порушення встановленого порядку застосування ЕККА або товарно0касової книги			Фінансов санкції від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахун-ках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського хар-чування та послуг”
16.	Невиставлення цінників на товар, що реалізується			Фінансов санкції в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен невиставленний цінник		Ст. 6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахун-ках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського хар-чування та послуг”
Адміністративна відповідальність
1.		Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчквання та сфери послуг, громадянами-підприємцями	Від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 1 ст. 155 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
2.		Порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами за готівку, порушення порядку використання ЕККА або ТКК	На посадових осіб – 10 неопо-даткованих мінімумів; на гро-мадян-підприємців – 3 неоподаткованих мінімума		Ч. 1 ст. 155/1 Ко-дексу України „Про адміністративні провопорушення”
3.		Невидача працівниками торгівлі, громадського харчування і сфе-ри послуг, громадянами-підпри-ємцями при розрахунках зі спо-живачами касового чека, квитан-ції або іншого письмового доку-мента, який би підтверджував факт купівлі товару	5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 1 ст. 155/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
4.		Ті ж дії повторно протягом року	10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 1 ст. 155/1 Коде-ксу України „Про адміністративні провопорушення”
5.		Відмова у наданні споживачам необхідної доступної інфо про товари, а також обмеження прав споживачів на перевірку якості комплектності, ваги і ціни придбаних товарів	Від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 1 ст. 156/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
6.		Відмова споживачеві в реалізації його прав у випадку придбання ним неякісного товару	Від 1 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 1 ст. 156/1 Ко-дексу України „Про адміністративні провопорушення”
7.		Виготовлення або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил та зразків щодо якості, комплектності упаковки	Від 3 до 88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 167 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
8.		Виготовлення і реалізація товарів, виконання робіт, нада-ння послуг бз сертифіката від-повідності, якщо його наявність передбачена законодавством	Від 3 до 88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 170/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
9.		Порушення правил використан-ня засобами вимірювальної тех-ніки, на які поширюється дер-жавний метрологічний контроль	Від 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ст. 172 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
10.		Невиконання посадовими особа-ми, громадянами-підприємцями законних вимог Держкомітету України у справах захисту прав споживачів щодо реалізації това-рів, виконання робіт, надання послуг споживачам	Від 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 1 ст. 188/2 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”
11		Ухилення посадових осіб від своєчасного виконання приписів Держкомітету України у спарвах захисту прав споживачів та його органів про усунення порушень	Від 1 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян		Ч. 2 ст. 188/2 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення”

Рішення про накладання стягнення приймається на основі акта перевірки, який складається уповноваженою посадовою особою Держспоживзахисту та оформляється постановою в установленій формі та в 3-х примірниках.

Виходячи з даних табл. 1.2 та Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” (ст. 14, 227, 307) штраф повинен бути перерахований підприємством у п’ятнадцяти-денний термін з дня отримання постанови. При порушенні цього терміну державна податкова інспекція за місцезнаходженням підприємства стягує штраф в безперечному порядку у десятиденний термін.

Фінансові санкції застосовуються згідно зі статтею 23 Закону України „Про захист прав споживачів”.

2. АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

2.1 Як захиститися споживачу

Більшість українців знають, що українським законодавством передбачені як гарантії якості товарів та послуг, які надаються громадянам, так і можливості захисту порушених прав споживачів. Проте, навряд чи більшість із громадян володіє інформацією щодо того, куди звертатися і що робити у разі якщо вони безпосередньо зіткнуться з такою проблемою.

У відповідності до ст. 3 Закону України „Про захист прав споживачів” споживач має право на:

- державний захист своїх прав;

- гарантований рівень споживання;

- належну якість товарів торговельного та інших видів обслуговування;

- безпеку товарів (робіт, послуг);

- необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);

- відшкодування збитків, завданих товарами неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами у випадках, передбачених законодавством;

- звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

- об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів)[3].

Отже законодавством закріплений достатньо широкий обсяг прав споживачів, однак насправді все складається так, що громадяни часто купують товари або отримують послуги, що не відповідають вимогам якості. А коли намагаються їх обміняти чи здати продавцю отримують негативну відповідь.

Як реалізувати своє право

У більшості, поведінка продавців щодо відмови в прийнятті неякісного товару обумовлена як сподіванням на безкарність, так і безвідповідальністю, обумовленою незнанням закону. Таким чином, споживачу часто доводиться сподіватися на порядність продавця. Проте, це неправильно, адже законодавчо обґрунтована вимога з боку покупця, який вважає, що його права порушені, може вирішити проблему так би мовити „не відходячи від каси”.

Зокрема ч 3. ст. 12 Закону „Про захист прав споживачів” передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем).

Проте якщо товар неякісний існує доволі простий алгоритм дій. Насамперед, необхідно переконатися в наявності платіжного документу (чек, квитанція, договір купівлі-продажу, накладна тощо) з відміткою про дату придбання, котрий повинен бути виданий продавцем. Такий документ є доказом здійснення покупки саме в цього продавця. Саме тому, купуючи товар, необхідно вимагати чеки і зберігати їх певний час, принаймні впродовж гарантійного строку (якщо такий передбачений). Якщо розрахунковий документ є в наявності, необхідно направити рекомендованим повідомленням, телеграмою або ж передати в компанію продавця із узяттям відмітки про вручення, заяву з вимогою здійснити одну з дій передбачених ч. 1 ст. 14 Закону „Про захист прав споживачів”, зокрема:

а) безоплатно усунути недоліки товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) замінити на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;

в) відповідно зменшити його купівельну ціну;

г) замінити на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;