Курсовая работа: Мета і напрямки класифікація витрат
Важливою рисою витрат як у виробничій, так і вневиробничій сфері є характер їх зв’язку з певним об’єктом: продуктом, підрозділом, проектом тощо. Залежно від характеру цього зв’язку витрати поділяють на прямі та непрямі.
Прямі витрати — це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкту витрат економічно можливим шляхом.
Відповідно:
Непрямі витрати ~ це витрати, що не можуть бути віднесені до певного об’єкту витрат економічно можливим шляхом.
Вираз «економічно можливим шляхом» означає, що при вирішенні питання про віднесення витрат до певного об’єкту слід керуватись принципом співвідношення витрат і вигод. Так, наприклад, якщо витрати на віднесення вартості цвяхів до кожного конкретного виготовленого стільця перевищують вартість цвяхів, то доцільніше і дешевше розподіляти ці матеріали між виробами непрямим шляхом, тобто пропорційно до прямих витрат.
Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, що є об’єктомвитрат.
Отже, одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрямими щодо різних об’єктів.
1.4 Основні та накладні витрати
Виробничі витрати пов’язані з безпосереднім перетворенням сировини і матеріалів на готову продукцію за допомогою праці виробничих робітників з використанням виробничого обладнання називають основними.
Основні витрати — це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Вони поділяються на три групи:
1. прямі матеріальні витрати,
2. прямі витрати на оплату праці
3. інші прямі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат відносять сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат.
В деяких випадках певні види матеріалів, які є частиною виготовленої продукції, не включають до складу прямих витрат. Прикладом таких матеріалів є цвяхи у виробництві меблів, нитки у виробництві одягу тощо. Такі матеріали розглядають як допоміжні (непрямі) і, виходячи з принципу економічної доцільності, включають до складу виробничих накладних витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим на виробництві продукції, виконання робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єктувитрат.
Витрати на оплату праці інших категорій виробничого персоналу (майстри, допоміжний персонал тощо) і у зарплату робітників, що не може бути прямо віднесена на продукцію (оплата часу простою, додаткові виплати тощо), включають до складу виробничих накладних витрат.
До складу інших прямих витрат включають усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.
Виробничі накладні витрати – це витрати, пов’язані з процесом виробництва, які не можуть бути віднесені до певних виробів економічно можливим шляхом.
Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу (непряма зарплата), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг тощо.
1.5 Невиробничі витрати
Невиробничі витрати включають: адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
До адміністративних витрат відносять наступні загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
=> загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
=> витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
=> витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
=> винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
=> витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
=> амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;