Курсовая работа: Метод експертних оцінок
Якщо ці гіпотези вірні, то для побудови процедур досліду і алгоритмів обробки можна використовувати результати теорії вимірювань і математичної статистики.
До другого класу відносяться проблеми, відносно яких інформаційний потенціал знань недостатній для упевненості в справедливості вказаних гіпотез. При рішенні проблем з цього класу експертів вже не можна розглядати як «хороших вимірників». Тому необхідно дуже обережно проводити обробку результатів експертизи. Застосування методів усереднювання, справедливих для «хороших вимірників», в даному випадку може привести до великих помилок. Наприклад, думка одного експерта, сильно відмінна від думок решти експертів, може виявитися правильною. У зв'язку з цим для проблем другого класу в основному повинна застосовуватися якісна обробка.
Область застосування методу експертних оцінок вельми широка. Типові задачі, вирішувані методом експертних оцінок наступні:
1) визначення най вірогідніших інтервалів часу здійснення сукупності подій;
2) альтернативні варіанти ухвалення рішень в певній ситуації з оцінкою їх переваги.
3) складання переліку можливих подій в різних областях за певний проміжок часу;
4) визначення альтернативних варіантів рішення задачі з оцінкою їх переваги;
Для вирішення перерахованих типових задач в даний час застосовуються різні різновиди методу експертних оцінок. До основних видів відносяться:
- опитування та інтерв’ювання
- мозковий штурм
- дискусія
- нарада
- оперативна гра
- сценарій
Кожний з цих видів експертного оцінювання володіє своїми перевагами і недоліками, що визначають раціональну область застосування. У багатьох випадках найбільший ефект дає комплексне застосування декількох видів експертизи.
Анкетування і сценарій передбачає індивідуальну роботу експерта.
Інтерв'ювання може здійснюватися як індивідуально, так і з групою експертів. Решта видів експертизи передбачає колективну участь експертів, в роботі. Незалежно від індивідуальної або групової участі експертів в роботі доцільно одержувати інформацію від безлічі експертів. Це дозволяє одержати, на основі обробки даних, достовірніші результати, а також нову інформацію про залежність явищ, подій, фактів, думок експертів, що не міститься в явному вигляді у висловах експертів.
1.1 Ранжування
Ранжування є процедурою встановлення відносної значущості досліджуваних об'єктів на основі їх переваги один перед одним. При ранжуванні кожному з об'єктів ставиться у відповідність ранг.
Ранг - це показник, що характеризує порядкове місце оцінюваного об'єкту або явища в групі інших таких же об'єктів або явищ. Найпереважнішому об'єкту звичайно привласнюється перший ранг, а якнайменш переважному - останній. Перевага одного об'єкту перед іншим може бути різною по різних ознаках. Так одне підприємство в порівнянні з іншим може випускати якіснішу продукцію, але поступатися за шкалою "консервативність - прогресивність" технології. Тому, ранжуючи об'єкти, звичайно обумовлюють ознаку, по якому ці об'єкти порівнюються. У світлі цього під ранжуванням розуміється розташування n об'єктів у порядку убування або зростання якої-небудь ознаки X. Ознака X, як правило якісний, характеризує деякі властивості, властиві всім порівнюваним об'єктам.
Хай n об'єктів проранжовані по деякій ознаці X:
Таблиця 1.1
Номер об’єкта | 1 | 2 | 3 | … | n |
Ранг об’єкта | X1 | X2 | X3 | … | Xn |
Ранг Хi вказує те місце, яке займає i-й об'єкт серед всіх п об'єктів, ранжованих відповідно до ознаки X. Величина рангу Хi є числом натурального ряду: 1, 2, 3, 4 і т.д. Точність і надійність ранжування залежать від кількості об'єктів - чим їх менше, тим вища різниця і тим надійніше можна встановити ранг.
Ранжування п об'єктів m експертами по одній ознаці X приводить до появи наступної таблиці:
Таблиця 1.2
Номер експерта | 1 | 2 | 3 | … | п |
1 | Х11 | Х12 | Х13 | … | Xln |
2 | Х21 | Х22 | Х23 | … | Х2п |
3 | Х31 | Х32 | ХЗЗ | … | Хзп |
… | .. | ||||
m | Хm 1 | Хm 2 | Хm З | … | Хmn |
Природньо, що думки фахівців далеко не завжди повністю співпадають. Тому для остаточного визначення місця, займаного об'єктом порівняно з іншими об'єктами, підраховується сума рангів для кожного об'єкту. Об'єкту, що одержав мінімальну суму, привласнюється перший ранг, об'єкту з максимальною сумою - останній ранг. Решта об'єктів одержує проміжні ранги.
Розглянемо приклад, коли п'ять експертів визначають смакові якості хліба, що випікається на шести різних підприємствах:
Таблиця 1.3
К-во Просмотров: 399
Бесплатно скачать Курсовая работа: Метод експертних оцінок
|