Курсовая работа: Методи фінансового аналізу та його спеціальні прийоми

,

де — середня арифметична проста;

х1, х2, … , хn — показники;

n — кількість показників.

Наприклад, дебіторська заборгованість на початок року становила 971 тис. грн., на кінець року — 1446 тис. грн.

Середня дебіторська заборгованість розраховуватиметься за простою арифметичною:

,

де ДЗ — середня дебіторська заборгованість;

ДЗ1 — дебіторська заборгованість на початок року;

ДЗ2 — дебіторська заборгованість на кінець року;

2 — кількість показників.

Отже,

ДЗ = (971 000 + 1 446 000) : 2 = 1 208 000 (грн).

Середня арифметична зважена застосовується тоді, коли варіант у досліджуваній сукупності повторюється неоднакову кількість разів. Її знаходять множенням кожного варіанта на число його повторень (частоту, вагу), додають добутки і підсумок ділять на суму повторень показників. Розраховується середня арифметична зважена за формулою

,

де — середня арифметична зважена;

х1, х2, … , хn — варіанти;

f1, f2, …, fn — частоти.

Середня хронологічна визначається за показниками, що змінюються у часі. Обчислюючи її крайні показники ряду ділять на 2, а решту беруть цілими. Обчислюється середня хронологічна за формулою

,

де — середня хронологічна;

х1, х2, … , хn — показники на окрему дату;

n — кількість дат.

Наприклад, за середньою хронологічною визначаються середньорічні залишки товарно-матеріальних цінностей на основі даних на перше число кожного місяця.

Використовуючи середні величини, треба зважати на те, що в них згладжуються індивідуальні ознаки. Щоб уникнути неправильних висновків, аналіз середніх величин треба доповнювати дослідженням їх складових.

Заслуговує на увагу використання у фінансовому аналізі індексного методу.

Індексний метод ґрунтується на відносних показниках, що характеризують співвідношення рівня даного (досліджуваного) явища і рівня аналогічного явища, прийнятого за базу. Будь-який індекс обчислюється зіставленням досліджуваної величини з базисною.

Індекси бувають індивідуальні та групові; базисні та ланцюгові. Індивідуальні виражають співвідношення безпосередньо порівнянних величин, групові — співвідношення складних явищ. У разі обчислення базисних індексів певні показники всіх аналізованих періодів відносять до показників базисного року. Обчислюючи ланцюгові індекси кожен наступний показник відносять до попереднього.

База у разі обчислення базисних індексів є постійною, а ланцюгових індексів — змінною. На практиці користуються обома індексами одночасно. Це дає змогу визначити відразу дві характеристики досліджуваного явища, одержати повнішу картину про нього. Базисні індекси показують зміни показників наступних періодів часу щодо рівня показника базисного періоду, а ланцюгові характеризують відхилення показників кожного наступного періоду від показників попереднього.