Курсовая работа: Методика слухання музики на уроках у 1-3 класах

Великий інтерес викликають у дітей завдання уявити музику, якою “звучить” картина.

Наприклад, розглядаючи з учнями репродукцію картини А.Куїнджі “Хмарка”, можна поставити їм такі запитання: “Як зображена на картині весна? Яка музика може розповісти про таку весну? Якими засобами музика може виразити захоплення людини весняною красою? Якими мають бути мелодія, темп, динаміка, тембр?”

Проводячи паралелі з іншими видами мистецтва, не слід перетворювати музику в ілюстрації до якоїсь картини чи літературного твору.

Учитель має пам’ятати, що він проводить саме урок музики, а література й образотворче мистецтво мають лише збагачувати музичні враження школярів, виводячи їх на нові рівні художнього узагальнення. Звернення до них буде виправданим за умови, коли вся робота спрямовуватиметься на виховання в учнів здатності цінувати, розуміти, емоційно й свідомо сприймати музику у всій сукупності її зв’язків з життям і явищами духовної культури.

Проблемні ситуації в ході сприймання музики

У дидактиці часто виготовують поняття “проблемна ситуація”, котре розглядають як ситуацію ускладнення в навчальній діяльності школярів. Окремі вчені головною ланкою проблемної ситуації вважають суперечність між бажанням учнів розв’язати проблемну ситуацію потрібним для цього рівнем їхнього розвитку. В методиці музичного виховання визначені питання розроблено недостатньо.

Засоби здійснення проблемного навчання доступні для молодших школярів. Їх можна вважати педагогічними умовами, що сприяють створенню проблемних ситуацій.

• Застосування на основі слухання музики різноманітних видів музичної

діяльності (гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи);

• Використання творів суміжних видів мистецтва (літератури,

образотворчого мистецтва);

• Актуалізація художнього досвіду дітей (раніше прослухана музика,

переглянуті спектаклі, кінофільми, мультфільми, прочитані літературні

твори тощо);

• Посилення емоційної спрямованості навчання: використання яскравих

визначень, порівнянь, метафор, прийомів педагогічної техніки (міміка,

жестикуляція, інтонаційна й темпова виразність мовлення)

• Використання на уроках творчих завдань (передати характер музики в

русі, супроводжувати слухання музики грою на дитячих музичних

інструментах, зімпровізувати казку під враженням прослуханого

музичного твору, впізнати музичні жанри за їх характерними ознаками,

впізнати мелодії у різному тембровому звучанні, знайти виконавські

засоби для втілення певного образу).

Треба заохочувати дітей до вільного вираження на уроках власних почуттів і уявлень, вчити стежити за розвитком музики, обмінюватися враженнями, порівнювати твори. Важливо звільнити учнів від побоювань висловити неправильну думку, вчити їх мати власне судження і вміти аргументувати його.

Музична творчість активізує фантазію учнів, спонукає до самостійних пошуків форм втілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.

Дітям подобається виконання музично-ритмічних рухів, спрямованих на пластичне вираження особливостей музики (пластичне інтонування засобами вільного диригування, танцювальні рухи, крокування, гра на уявних музичних інструментах тощо). Передавання характеру музики в русі має розвивати природну музичність дітей, їхню здатність емоційно й свідомо сприймати музику.

Наведемо приклад створення проблемної ситуації на уроці музики:

На дошці вивішено два малюнки: на одному зображено дівчинку, що лікує ляльку, на іншому – дівчинку, яка грається з новою лялькою. Для слухання музики було використано п’єси П.Чайковського “Хвороба ляльки” і “Нова лялька”.

Перед школярами поставили такі завдання: визначити за характером музики, якому малюнку відповідає твір, і пояснити, чому; придумати за малюнками розповіді з такими назвами як і п’єси П.Чайковського, і розказати, якою має бути відповідна музика.