Курсовая работа: Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт"

- по-друге, шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі, а вміле використання нестандартних занять — це лише доповнення до традиційного викладання з метою заохочувального характеру та для поєднання практичної і теоретичної частин подання матеріалу;

- по-третє, згідно із зазначеною класифікацією можна встановити, які саме нестандартні заняття слід застосовувати при вивченні тієї чи іншої теми задля розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності.

РОЗДІЛ 2

Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу "Економіка"

2.1 Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку

Перехід до ринкових відносин об'єктивно породжує гостру потребу в реалізації підприємницького потенціалу громадян України на основі ефективного використання їх господарської ініціативи. Позбавлення стереотипів зрівнялівки, утриманства та споживацької психології, подолання економічної неграмотності. Сьогодні стає все більш очевидним той факт, що нецивілізований ринок і гонитва за миттєвою вигодою, недобросовісна реклама та непорядність у ділових стосунках – не скільки результат непродуманої економічної політики, скільки показник розвинутості економічної свідомості і мислення населення України. Адже один з найбільших дефіцитів нашого нинішнього життя – дефіцит економічної культури, уміння раціонально мислити і грамотно господарювати, виявити ініціативу, йти на розумний ризик, дбаючи про майбутнє. Тому надії на відродження України треба пов'язувати з широкою економічною освітою населення, насамперед учнів загальноосвітніх шкіл.

Перед сучасною економічною освітою школярів, на погляд Гражевської Н., стоять такі завдання: [2, с.30-32]

· загальноосвітнє, пов'язане з формуванням світогляду та розвитком розумових здібностей на основі економічного способу мислення;

· практичне, пов'язане з формуванням навичок економічної поведінки, уміння робити раціональний вибір та реалізувати свої громадянські права в демократичному суспільстві;

· підготовчо-професійне, пов'язане з ранньою діагностикою та розвитком професійних навичок до підприємницької діяльності;

· виховне, пов'язане з формуванням раціональних ціннісних переконань, економічної культури, ділової етики тощо.

Розв'язання цих завдань потребує впровадження в практику загальноосвітніх закладів не окремого економічного курсу або предмет, а цілісної системи шкільної економічної освіти, орієнтованої на різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності учнів. Загальна програма економічної освіти школярів має включати:

¨ Програму економічної освіти для початкових 1-4 класів (азбуку економіки);

¨ Програму економічної освіти для середніх 5-8 класів (економіку найближчого оточення: школи, сім'ї тощо);

¨ Програму економічної освіти для учнів 9-10 класів (загальний курс економіки);

¨ Програму економічної освіти для учнів 11-12 класів (курс прикладної економіки: основ бізнесу, підприємницької діяльності, фермерського господарства, банківської справи тощо);

¨ Програму економічної освіти для учнів ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням економічних дисциплін.

Такий підхід дасть можливість створити єдиний освітній простір та забезпечити варіативність вимог з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних можливостей і потреб школярів, дати різнорівневу економічну освіту залежно від профілю конкретної школи та потреб учнів.

Досвід свідчить, що підвищення рівня економічної грамотності учнів позитивно впливає на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах.

Саме тому предметом шкільного курсу "Економіка" є закони, з урахуванням яких відбувається управління економічною поведінкою людей, відносини власності між ними, розвитком науки, засобами виробництва та ін. Отже, економіка як окрема дисципліна вивчає питання, які охоплюють основу життєдіяльності будь-якого суспільства. Вона є джерелом знань про навколишній світ, виконуючи освітні, виховні, профорієнтаційні та інші функції.

Отже, впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, їх готовності до життя в сучасних ринкових умовах, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Саме аналіз психологічної літератури, зокрема підручника Столяренко Л.Д. "Основы психологии", дозволив виділити і систематизувати наступні особливості навчання учнями старшого шкільного віку, спираючись на психологічні характеристики юнацького етапу в розвитку людини [18].

Виходячи з цього, юнацький вік (15-18 років) – етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап людської близькості. Це період прийняття відповідальних рішень, що визначають усе наступне життя людини: вибір професії і свого місця в житті, виробітку життєвої позиції тощо. [18]

Учні старшого шкільного віку зневажливо ставляться до порад старших. Увійшовши в третю стадію розвитку пізнавальних процесів, у них формується абстрактне і понятійне мислення. Тому розуміння економічної інформації протікає ефективніше, якщо інформація дається педагогом у чіткій логічній послідовності, теоретичні положення ілюструються конкретними прикладами, навчальний матеріал викладається на доступно рівні з урахуванням наявних знань і рівня розвитку мислення учнів. Також дуже необхідна чітка направленість на навчання.

Наприклад, щоб засвоїти поняття курсу "Економіка", для підлітків необхідно піднести їх на мові образів і операцій. Участь учнів в експериментальній роботі також може бути позитивним стимулом для розвитку творчої активності. Необхідно правильно поєднувати активні та традиційні методи навчання, максимально використовувати на учбових заняттях домашніх творчих завдань та т. і.

Десятикласникам і одинадцятикласникам вже під силу порівнювати практичну, організаційну й суспільну діяльність людей, узагальнювати різну за походженням інформацію, а також робити висновки за допомогою таблиць, діаграм, схем, доводити свою точку зору, наводити аргументи.

Отже, особливостями навчання у вивчені курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку є поєднання усіх перелічених вище характеристик юнацького розвитку особистості.

Враховуючи все сказане до цього, можна зробити висновок, що при викладанні даного шкільного курсу для 10-11 класів є сенс використовувати як стандартні, так і нестандартні форми організації навчання. За допомогою одних у учнів формуються традиційні базові знання, уміння та навички. А за допомогою нетрадиційних форм організації навчання, крім вище переліченого, заохочується і підвищується зацікавленість до навчання економічних дисциплін, з'являється можливість використовувати набуті теоретичні знання на практиці у вигляді конкретних умінь і навичок.

Згідно з цим, основними нетрадиційними заняттями при вивченні шкільного курсу "Економіка" для учнів юнацького віку, спираючись також на їх абстрактне і понятійне мислення, можуть бути наступні заняття у формі змагань та ігор (конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо), у формі публічного спілкування (прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо), заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів (екскурсії, інтерв'ю, репортаж), а також інтегровані заняття та перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи (КВК, "слідство ведуть знавці", концерт тощо).