При вивченні фізики потрібно звертатися до цього матеріалу, формувати між предметні зв’язки із біологією.

4.2. Формування міжпредметних зв’язків із основами безпеки життєдіяльності.

Питання радіаційної безпеки розглядаються також і таким предметом як основи безпеки життєдіяльності. В його курсі виділено 2 години на вивчення видів радіоактивного опромінення, їх небезпеки для життєдіяльності, також розглядається ядерні зброя в контексті вивчення зброї масового знищення.

В курсі основ безпеки життєдіяльності велику увагу приділяють, в основному, не питанням дозиметрії як таким, а питанням дій населення при небезпеці радіоактивного опромінення, профілактики та лікування радіоактивних уражень, променевої хвороби, тощо. Питання дозиметрії там розглянуті побічно, коли вказуються зони радіоактивного забруднення вводиться поняття дози радіоактивного забруднення – рентгена , тощо.

В курсі основ безпеки життєдіяльності значну увагу приділено такому питанню як радіаційна безпека, розглядаються питання безпечного поводження із радіоактивними матеріалами, охорони довкілля від радіоактивних опромінень та забруднення.

Значно більшу увагу питанням дозиметрії приділено в курсі початкової військової підготовки, але зважаючи на малу кількість годин по даному предмету та досить часто на відсутність підготованих викладачів викладання початкової військової підготовки у школах ведеться досить погано і розгляд таких питань як ядерна зброя, ядерних вибух у курсі початкової військової підготовки ведеться досить поверхнево. Але при вивченні питань дозиметрії вчителю фізики важливо отримати від вчителя початкової військової підготовки деякі прилади та матеріали, які перебувають у його віданні. Ще із часів СРСР у шкільному кабінеті військової підготовки були такі прилади як набори індивідуальних дозиметрів ИД – 1, хімічний дозиметр ДП – 70 та ДП – 70М (модернізований), індикатор – сигналізатор ДП – 64, рентгенометр ДП – 03, тощо. Не всі із вказаних у даному переліку приладів ще залишилися у шкільних кабінетах, але враховуючи те що за часів СРСР забезпечення кабінетів початкової військової підготовки було на досить високому рівні, то можливість знайти дані прилади є досить високою. На їх основі можна побудувати проведення як лабораторної роботи так і провести деякі демонстраційні досліди та експерименти. Якщо ж ці прилади і несправні і можливості їх відремонтувати немає (потрібно враховувати, що ми маємо справу із військовою технікою та технікою, яка розроблялася для формувань цивільної оборони, тому якщо ці прилади зберігалися в більш – менш нормальних умовах, то вони будуть у робочому стані) то можна використати для демонстраційного досліду джерело радіоактивного випромінювання, яке міститься у футлярі кожного рентгенометра ДП – 3 у верхній частині футляра за свинцевою перегородкою.

Висновки.

Метою роботи було розглянути методику вивчення основних понять дозиметрії у випускному класі.

В роботі було проведено аналіз шкільної програми із фізики як у типовому класі, так і у класі із поглибленим вивченням фізики та дано рекомендації щодо формування програми, яка передбачає поглиблене вивчення питань дозиметрії.

У роботі розглянуто основні питання дозиметрії, дано визначення біологічної дози випромінювання, поглинутої дози випромінювання, вказана різниця між ними, одиниці їх вимірювання. Розглянуто основні типи дозиметричних приладів, які можна використати для проведення як демонстраційного експерименту так і для проведення лабораторної роботи. Дано методику викладання матеріалу по основних питаннях дозиметрії в випускному класі.

В зв’язку із широким використанням джерел радіоактивного випромінювання у техніці та народному господарстві, та враховуючи наслідки радіоактивного забруднення територій після аварії на Чорнобильській АЕС поглиблене вивчення питань дозиметрії має велике практичне значення для підвищення рівня «радіаційної освіти» учнів та формування навиків поводження в різних ситуаціях.

Додаток 1. План-конспект уроку. Вимірювання радіоактивних випромінювань. Дозиметри.

Тема заняття:	Вимірювання радіоактивних випромінювань. Дозиметри.
Тип заняття:	Урок вивчення нового матеріалу.
Мета заняття:	· Розглянути способи та методи практичного вимірювання рівня радіоактивного випромінювання, · Розглянути класифікацію, будову та принцип дії приладів для вимірювання рівня радіоактивного випромінювання, · Сформувати вміння та навики вимірювання рівня радіоактивного випромінювання у приміщенні класу, · Сформувати вміння та навики безпечного поводження із радіоактивними речовинами.
Прилади та матеріали:	Радіометр – рентгенометр ДП5А, рентгенометр ДП-3 (ДП 3Б), дозиметр побутовий «Бриз», дозиметр «Белла», зразки металів та природних матеріалів: дерево, граніт, базальт, еталонне джерело радіоактивного випромінювання від радіометра – рентгенометра ДП5А.

Основні етапи уроку.

1. Актуалізація опорних знань.

2. Розгляд нового матеріалу.

3. Демонстраційний дослід.

4. Закріплення нового матеріалу.

5. Висновки та результати уроку.

Основні етапи уроку.

2. Актуалізація опорних знань.

При проведенні актуалізації опорних знань із фізики потрібно нагадати основні поняття фізики радіоактивних випромінювань. Для цього можна використати наступні питання:

1. Які види радіоактивного випромінювання ви знаєте. Дати характеристику , , та випромінюванню.

2. Яка проникна здатність , , та випромінювання?

3. Яким методом визначали наявність радіоактивного випромінювання на початку ХХ століття Резерфорд та інші дослідники?

4. Поглинута доза випромінювання та її біологічна дія.

5. Який захист від опромінення ви знаєте?

3. Розгляд нового матеріалу.

Для вимірювання рівня радіоактивного випромінювання використовують прилади, які отримали загальну назву дозиметри. Дозиметричні прилади можна класифікувати за призначенням, типу датчика, вимірюванню типу випромінювання, характеру електричних сигналів, тощо.