Курсовая работа: Методологічні основи статистики

Рис. 2. Схема комплексного статистико-математичного аналізу

Результати останніх свідчать, що у сільськогосподарських підприємствах підвищення рівня інтенсивності виробництва забезпечується зростанням показників ефективності використання земельних ресурсів через урожайність, продуктивність праці і прибутковість використаної одиниці площі сільськогосподарських угідь. Але збільшення матеріально-грошових та трудових витрат на одиницю земельної площі не завжди забезпечує адекватне підвищення рівня ефективності виробництва.

Досліджувані фактори (зростання їх рівнів) не тільки сприяють підвищенню урожайності зернових культур, але й зумовлюють збільшення рівня витрат виробництва на одиницю продукції. Хоча врешті одиниця земельної площі дає найбільший прибуток у тих підприємствах, які характеризуються найвищими показниками інтенсивності вкладень на цю площу. Причини неадекватності залежності інтенсивності виробництва та собівартості слід шукати у технологічних процесах вирощування зернових культур. Зростання прибутковості гектара площі ріллі за таких обставин може бути пояснене підвищенням рівня якості реалізованого зерна. Найкращі економічні показники в регіоні мають підприємства підгрупи А₂ В₂ . Виробництво валової продукції з одиниці площі найвище в підгрупі А₃ В₁ , тобто при високому рівні матеріально-грошових витрат і нижчих показниках трудових вкладень. Підприємства з раціональним рівнем інтенсивності виробництва зосереджені в групі А₂ . Отже, результати комбінаційних статистичних групувань орієнтують на ефективність додаткових матеріальних вкладень та обмеження показників трудоємності одиниці площі.

Таблиця 1. Вплив рівня інтенсивності виробництва та трудових вкладень на ефективність використання землі в досліджуваних сільськогосподарських підприємства

Показники	Витрати виробництва на 1 га ріллі, грн.
А1 - 351 - 1346 А2 - 1350 - 1978 А3 - 2038 - 9294
Витрати праці на 1 га ріллі, тис. люд.-г.
В1 - 0,34 - 0,68	В2 - 0,68 - 1,01	В1 - 0,39 - 0,50	В 2 - 0,52 - 0,86	В1 - 0,57 - 0,78	В2 - 0,79 - 1,01
Кількість підприємств, шт.	9	9	9	9	9	10
Витрати виробництва на 1 га ріллі, грн.	1016	970	1594	1633	2416	4082
Затрати праці на 1 га ріллі, тис. люд.-г.	0,56	0,78	0,48	0,68	0,68	0,91
Вартість основних виробни -чих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	176	146	182	165	305	220
Чисельність працюючих на 100 га сільськогосподарсь -ких угідь, чол.	7	5	8	7	8	7
Питома вага зернових в загальній площі посіву, %	58	50	52	43	48	51
Площа посіву зернових на середньорічного працівника, га	8,4	11,2	9,1	7,9	8,7	8,8
Урожайність зернових культур, ц. з 1 га	26,2	31,0	34,5	36,9	36,3	36,8
Виробництво валової продукції на 1 га ріллі, грн.	1417	1494	1556	1632	1847	1702
Собівартість 1 ц. зерна, грн.	31,55	41,34	41,09	41,31	41,57	42,36
Прибуток на 1 га ріллі, грн.	3621	3670	3791	3699	2846	4052
Рівень рентабельності, %	25,0	25,9	28,7	32,8	24,9	26,7

Розглянемо приклад кількісних змін продуктивного потенціалу одного гектара земельних угідь у районах Полтавського регіону в залежності від інтенсивних факторів виробництва.

Для вивчення кількісної залежності між показниками чистого прибутку, рівнем фондооснащеності та інтенсивності виробництва розраховано двофакторний дисперсійний комплекс за наступними параметрами:

V - чистий прибуток, грн. (результативна ознака); А - вартість основних виробничих фондів на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн.; В -витрати виробництва, грн.

В основу розрахунку такого комплексу покладено комбінаційне групування досліджуваних підприємств за двома зазначеними вище факторами. Одержані статистичні характеристики дисперсійного аналізу дозволяють зробити наступні висновки: ступінь впливу фондооснащеності та інтенсивності виробництва, а також взаємодії цих факторів становить 42% у варіації показника чистого прибутку гектара угідь; неврахованих факторів - 58 відсотків. Вплив фактора фондооснащеності складає 36%; фактора інтенсивності матеріально-грошових вкладень - 5%; їх взаємодії - 1 відсоток.

Дослідження впливу фондо - і трудооснащеності гектара земельних угідь свідчить про наступне. Ступінь впливу названих факторів становить 55 відсотків. Зокрема, перший з них зумовлює варіацію показника прибутку на 18%, другий - на 32%. Їх взаємодія характеризується показником 5%.

Одержані статистичні ознаки кількісно ілюструють, що залежність отриманого чистого прибутку від досліджених факторів очевидна. Але аналіз вихідної інформації заставляє замислитися, адже в окремих підприємствах фондозабезпеченість виявилась невиправдано низькою на рівні високих показників прибутку. Таку розбіжність можна пояснити невідповідністю вартості основних засобів їх реальній корисності, неефективним використанням ресурсів, неоднаковими потребами виробництва тощо.

Для кількісної оцінки залежності між рівнем та якістю використання сільськогосподарських угідь розглянемо кореляційно-регресійну модель прибутковості гектара, зумовлену факторами: матеріально-грошові витрати на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. (Х₁ ); розораність сільськогосподарських угідь, % (Х₂ ); землезабезпеченість на одного працівника, га (Х₃ ); вартість основних виробничих фондів в розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. (Х₄ ).

Одержане рівняння множинної регресії має аналітичний вигляд:

7 =-1526,747+0,526Х₁ +6,247Х₂ -

-2,235Х₃ +0,080Х₄ .⁽¹⁾

Позитивні значення параметрів рівняння при Х показують, що зі збільшенням середньорічних витрат на 1 гектар сільськогосподарських угідь при фіксованому значенні інших факторів чистий прибуток зростає в середньому на 0,53 гривні, а збільшення розораності сільськогосподарських угідь і вартості основних виробничих фондів на одиницю площі сприяє зростанню чистого прибутку відповідно на 6,25 і 0,08 гривені. Від'ємне значення параметра при Х₃ вказує на зменшення прибутковості гектара на 2,24 гривні при зростанні показника землезабезпеченості працюючих на один гектар. Розрахована величина коефіцієнта множинної кореляції 0,848 свідчить про досить сильний зв'язок показника прибутковості гектара з досліджуваними факторами. Вірогідність коефіцієнта множинної кореляції підтверджує розрахова