Курсовая работа: Методологія системи управління персоналом
Таблиця 2.4 Поведінські ролі
Назва ролі | Зміст ролі |
Оптиміст | Завжди впевнений в успіху загальної справи, знаходить шляхи для виходу з кризових ситуацій, заряджає своєю позитивною поведінкою членів групи |
Нігіліст | Завжди не впевнений в успіху загальної справи, має критичну точку зору, яка найчастіше відрізняється від загальноприйнятої і виглядає “чорною вороною” |
Конформіст | Дотримується загальноприйнятих норм поведінки, пасивно погоджується з рішенням групи, належить до “мовчазної більшості” |
Догматик | Дотримується відомих норм, стоїть до останнього на своєму, не погоджується з раціональним рішенням групи |
Коментатор | Фіксує і коментує події, які трапляються в житті людей, в світі, на роботі, в спорті і побуті |
Кляузник | Збирає і сприяє розповсюдженню чуток, часто неперевірених невірних. У всьому вбачає особисту образу і готовий писати скарги у всі інстанції |
Таблиця 2.5 Змістовні ролі
Назва ролі | Зміст ролі |
Борець за правду | Є носієм суспільної моралі, філософії підприємства, прав людини. Може грати як прогресивну так і консервативну роль |
Громадський діяч | Захоплюється громадською роботою, придумує і виконує “почини” і “заходи” в робочий час, до своїх обов’язків в робочий час ставиться посередньо |
“Важлива птаха” | Напускає на себе “загадковий” важний вигляд, даючи зрозуміти, що він багато знає і має “свою руку” |
“Казанська сирота” | Шукає співчуття у оточуючих, скаржиться на своє тяжке становище і нерозуміння в колективі і серед керівництва |
“Єрш” | Як правило, знаходиться в роздратованому стані, відштовхуючи від себе друзів і наживаючи ворогів конфліктує з керівництвом і колегами |
“Собі на умі” | Займається переважно особистими справами на роботі, використовуючи при цьому своє службове становище |
“Ледар” | Не проявляє ніякої активності в праці, займається другорядними справами ( спить, читає газети, курить, ходить по відділам ), веде пусті балачки |
“Наполеон” | Зухвала людина, як правило, маленького зросту з великими амбіціями і манією геніальності, невизначеності, з бажанням зайняти керівне крісло, любить постійно розповідати про свої успіхи і досягнення |
Основними методами для визначення ролевої структури є соціально-психологічні методи, тестування, нагляд, аналіз біографічних і кадрових даних, матеріали атестації персоналу, результати проведення рольових ігор. Вміння керівника вірно використовувати рольову структуру в управлінні колективом сприяє підвищенню ефективності спільної діяльності колективу, зменшенню деструктивних і психологічних конфліктів, гнучкому застосуванню “мозкового штурму” при прийнятті складних рішень.
Соціальна структура характеризує трудовий колектив підприємства як сукупність груп, які класифіковані за статтю, віком, національним і соціальним складом, рівнем освіти, сімейним станом.
Найбільш повною є соціальна структура згрупована за 10 ознаками ( рис. 2.3 ).
Рис. 2.3 Соціальна структура колективу
На практиці управління перед проведенням радикальних перетворень ( вибір керівника, акціонування, зміни в системі оплаті праці тощо ) необхідно знати реальне співвідношення сил в колективі з позиції підготовленості до роботи в нових умовах. Для цього необхідно знати структуру колективу за такими ознаками, як “прогресивність” і “мотивація”.
За ознакою “прогресивності” трудовий колектив можно розподілити на три основні частини :
- передова частина ( “мотор” ), в яку входять творчі особистості з чітко визначеною самомотивацією діяльності ;
- середня частина ( “маховик” ), в яку входять працелюбні і сумлінні працівники, мотивовані на матеріальне заохочення ;
- відстала частина ( “корозія” ), в яку входять порушники трудової дисципліни і ледарі, схильні до праці тільки під тиском адміністративного примушування.
Штатна структура визначає кількісно-професійний склад персоналу, розмір оплати праці і фонд заробітної плати працівників. Разом зі штатним розкладом складаються такі документи :
фонд заробітної плати ;
розрахунок чисельності персоналу ;
штатний розклад підприємства.
Вихідними даними для цього є :
1) планові обсяги виробництва ;
2) нормативи чисельності і заробітної плати ;
3) схема організаційної структури управління ;
4) типові штатні розклади.
Розрахунок фонду заробітної плати дозволяє обгрунтувати витрати по заробітній платі як в абсолютній величині, так і у вигляді питомої ваги у вартості продукції. Розрахунок фонду заробітної плати проводиться за формулою (1.1) :
Фзп = Нзп*Оп/100 (1.1) ,
де Фзп – фонд заробітної плати працівників, грн.;
Нзп – норматив фонду заробітної плати у відсотках до вартості продукції (робіт, послуг);
Оп – планований обсяг випуску продукції, грн.
Важливе значення має точність нормативу заробітної плати у вартості продукції, на який великий вплив має галузь народного господарства, тип виробництва та інші фактори. Рекомендують нижній і верхній кордон нормативів заробітної плати (%) для різних типів підприємств в обсязі товарної продукції ( виручки ) :
- промислові підприємства – 15-30 ;
- будівельні підприємства – 20-35 ;