Курсовая работа: Міжпредметні зв’язки на уроках хімії при розв’язуванні хімічних задач

Три формули пов'язано з розрахунками частки (вимірюється безрозмірною величиною - часткою від одиниці): масової:

v=m_ч /m_об (7)

- де mч – маса приватна (індивідуальної речовини в суміші або елемента в речовині), а mоб – маса загальна, масу можна ставити в будь-яких одиницях – головне, щоб обидва маси (приватна і загальна) були узяті в одних одиницях.

Об'ємної:

j=V_ч /V_об (8)

- де Vч - об'їм приватний, Vоб - об'єм загальний. Об'єм можна брати в будь-яких одиницях, головне, щоб приватний і загальний об'єм були узяті в одних одиницях вимірювання об'єму.

Мольної:

c=n_ч/ n_о (9)

- де n_ч - приватна кількість речовини n_про - загальна кількість речовини.

Всі три види частки можна виражати також в %. Для перекладу у відсотки значення частки від одиниці необхідно множити на 100. Для перекладу відсотків в частки від одиниці, необхідне відповідне значення у відсотках поділити на 100.

Ще одна формула необхідна для розрахунку виходу продукту реакції (h), який можна визначити трьома способами:

h=m_прак. /m_теор. =V_прак. /V_теор. =n_прак. /n_теор. (10)

Для визначення виходу у відсотках отримане значення необхідно помножити на 100.

До описаних формул слід додати рівняння, необхідне для розрахунку кількості електрики:

Q=It (11)

- яке запозичене з шкільного курсу фізики.

І рівняння для розрахунку густини (r):

r = m/v (12)

При використовуванні рівнянь (5), (6) і (11) необхідно всі значення підставляти у величинах, що використовуються в рамках однієї системи одиниць. Скористаємося рекомендаціями міжнародного союзу прикладної і чистої фізики (IUPAP) і підставлятимемо всі одиниці в системі СІ. Згідно цій системі P - тиск вимірюється в паскалях (Па); V - об'їм - в метрах кубічних (М3); n - кількість речовини в мілі; R - універсальна газова постійна 8,31 Дж/моль·град; температура - в Кельвінах (До, ^0С + 273); Q - кількість електрики - в кулонах (Кл); I - сила струму - в амперах (А); t - час - в секундах (С).

Аналіз найпоширеніших типів розрахункових задач дозволяє розділити їх по методам рішення.

Розрахункові задачі – це задачі, в яких знаходяться в певній залежності вказані в умовах задачі числові значення величин, і невідомі величини, звані шуканими.

Рішення розрахункових задач включає наступні етапи:

• детальне вивчення умов задачі;

• короткий запис з використанням буквених позначень даних і шуканих величин, приведення одиниць вимірювання у відповідність з Міжнародною системою одиниць (СІ);

• при необхідності запис готових формул, висновок їх похідних, складання рівнянь хімічних реакцій, що відображають єство хімічних перетворень про які мовитися в задачі;

• вибір способу рішення задачі, запис її рішення з поясненнями (для полегшення рішення, можна за допомогою схематичних малюнків ілюструвати задачу);

• округлення і запис відповідей.

Для більшості хімічних розрахункових задач можливо декілька способів рішення. Вибір методу рішення повинен враховувати уміння застосовувати учнями набутих математичних знань.

Цитович І.К. і Протасов П.Н. вважають, що для вирішення більшості розрахункових задач з хімії слід використовувати наступні математичні методи: