Курсовая работа: Моделювання конкурентних стратегій фармацевтичних підприємств

де Ni- обсяг реалізації оцінюваного лікарського засобу (в уп.);

Nia- обсяг реалізації і-то препарату (в уп.);

βі - коефіцієнт перерахунку кількості доз;

m- кількість позицій препаратів-аналогів.

Показник конкурентоспроможності розраховують диференційовано для вітчизняних, імпортних та загального асортименту лікарських засобів даного ринку. Якщо k > 1, оцінюваний препарат має стабільний попит. Цей метод для вказаних вище біологічно еквівалентних препаратів також буде зводитися лише до порівняння їх обсягу продажів у перерахунку на один місячний цикл.

Крім якісно-цінових чинників конкурентоспроможності та обсягу реалізації, є інші чинники, здатні вплинути на її загальний рівень (просування препарату, канали збуту тощо). З метою повноти її врахування застосовують графічно-математичну методику оцінки конкурентоспроможності.

Найвдалішою графічною інтерпретацією моделі вважається багатокутник (циклограма), побудований у полярній системі координат. Радіусом певної довжини обкреслюється коло. На радіус-векторі, довжина якого умовно прийнята за одиницю, відкладаються перетворені абсолютні одиничні або інтегровані значення показників якості, а їх коефіцієнти вагомості будуються пропорційно величині кута повороту Δφ:

Достовірність та повнота висновку про рівень конкурентоспроможності зростає із збільшенням кількості обраних показників. Варто зазначити, що значення показників, які не можуть бути оцінені кількісно, встановлюють експертно.

Спрощену побудову багатокутника можна здійснювати за таких умов:

а) Δφ₁ = Δφ₂ =...= Δφ_n ,

тобто кути між радіус-векторами встановлюють однаковими , іншими словами, вагомість всіх показників вважають однаковою;

б) нормують довжини і-го радіус-вектора за формулою:

,

де Р_і – значення одиничного або інтегрованого показника і-го радіус-вектора, Р_mах - максимально (теоретично) можливе значення даного показника.

Якщо зростання нормованого показника відображає зниження рівня конкурентоспроможності (наприклад, вартість лікарського засобу), то його значення перетворюють за формулою:

,

де Р_{mі n} - мінімально можливе значення даного показника.

Для препаратів, які характеризуються однаковою величиною дози, але різною їх кількістю в упаковці, перед нормуванням деякі показники (ціна, кількість проданих упаковок) необхідно перерахувати на грам діючої речовини, величину одноразової дози, місячний цикл тощо.

На рис. 2 зображена графічна модель дослідження конкурентоспроможності на прикладі двох препаратів-аналогів.

Рис. 2. Графічна модель оцінки конкурентоспроможності лікарських засобів: А - середня оптова ціна препарату у перерахунку на один місячний цвдуі; В - обсяг продаж, грн; С - кількість проданих упаковок у перерахунку на один місячний цикл; D- ширина каналу розподілу; Е - новизна препарату (оригінальний, біологічно еквівалентний генерик); F- порядок відпуску (рецептурний чи безрецептурний).

Виходячи з даних графічної моделі, можна визначити площу багатокутника, яка кількісно характеризуватиме конкурентоспроможність кожного лікарського засобу. Для цього використовують відому математичну формулу:

яка після відповідних перетворень набуде такого вигляду:

де k - показник конкурентоспроможності;

х₁ , х₂ , х₃ ... х — довжини радіус-векторів ОА, ОВ, ОС ... OF;