Курсовая работа: Моделювання попиту та пропозиції
Тут - параметри настройки
(2.20)
Використання знаку max дозволяє уникнути появи негативних значень цін.
У разі взаимодоповнюючих (комплементарних) товарів їх ринки можна розглядати незалежно один від одного. При цьому стан рівноваги з боку попиту значною мірою визначається тим, яку частку свого доходу споживчий сектор виділяє на придбання даного товару, а з боку пропозиції воно залежить від тих об'ємів ресурсів, які можуть бути виділені на виробництво цього продукту.
Таким чином, можна вважати, що функція попиту має вигляд
D = D(p, I) (2.21)
де p - ціна товару;
I - частина доходу споживача, виділена для його придбання, причому справедливі співвідношення
(2.22)
Регулювання об'єму попиту здійснюється шляхом зміни вказаної частки споживчого доходу.
Функція пропозиції виражається таким чином:
S = S(p, Q)
де Q - об'єм ресурсів, що виділяються для регулювання поведінки виробника.
При цьому мають місце нерівності
(2.23)
Виходячи з умови рівноваги:
(2.24)
і співвідношень (*) і (**) отримуємо, що ціна рівноваги залежить від об'єму ресурсів (Q) і доходу (I) таким чином:
(2.25)
(2.26)
Таким чином, при збільшенні об'єму ресурсів з боку виробництва (Q) ціна рівноваги при незмінному попиті зменшується (див. Мал. 5), де крива пропозиції S1 відповідає фіксованому об'єму ресурсу R
Мал. 2.4. При збільшенні об'єму ресурсів рівноважна ціна зменшується а крива S2 - збільшеному об'єму ().
Подібним же чином при незмінній пропозиції і збільшенні доходів споживачів крива попиту D зрушується управо і рівноважна ціна збільшується (мал. 6).
Мал. 2.5. Зростання доходів споживача зрушує криву попиту управо вгору
Отримані результати можна використовувати для розробки методів позаринкового регулювання, заснованих на субсидіях і дотаціях. В деяких випадках існування рівноваги не є само собою зрозумілим і його реалізація вимагає додаткових зусиль.[27, ст. 421].
Розділ 3. Моделювання сукупного попиту та сукупної пропозиції на основі базової моделі попиту та пропозиції
3.1 Оцінка попиту-пропозиції добувної промисловості на основі базової моделі сукупного попиту та пропозиції