Курсовая работа: Моніторинг систем управління якістю ВНЗ
Моніторинг систем управління якістю ВНЗ
1. Моніторинг якості вищої освіти. Традиційний підхід
Традиційно моніторинг якості вищої освіти пов’язується зі спостереженням та оцінюванням результатів освіти з подальшим їх аналізом і вжиттям заходів для підвищення рівня підготовки випускників ВНЗ.
У розвиток цього підходу пропонувалось у [1] розглядати моніторинг як систему, яка включає взаємодію суб’єктів (зовнішніх і внутрішніх) та об’єктів (студенти, викладачі, навчальний процес).
Виходячи з світових тенденцій розвитку вищої школи, варто відзначити перспективність рейтингової системи поточного контролю успішності студента, яка сприяє суттєвому підвищенню рівня якості підготовки за рахунок стимулювання студента до планомірної, систематичної навчальної діяльності протягом усього семестру. Передумовою для створення ефективної системи контролю є організація інтерактивного процесу навчання, коли викладач і студенти є партнерами на шляху до здобуття нових знань, а також належна організація самопідготовки студента.
Останнім часом поширеною стала практика поєднання результатів поточного і проміжного контролю у інтегровану оцінку успішності студенту за семестр. Ця оцінка пропорційно враховує рівень відвідування занять, результати поточного контролю (тестів, контрольних робіт, поточних завдань, наукової роботи) і поточного контролю (заліків, іспитів, курсових робіт, практики). Інтегрована оцінка успішності студента за семестр дорівнює:
Oic = P1 В3 + P2 PПК + P3 PПРК , де
де P1 , P2 , P3 - вагові коефіцієнти оцінки відвідування занять В3 , результатів поточного контролю PПК та проміжного контролю PПРК.
Аналогічно за рейтинговою системою має оцінюватись діяльність викладацького складу та іншого персоналу ВНЗ:
Oi П = P1 РОС + P2 PМР + P3 PНД , де
де P1 , P2 , P3 - вагові коефіцієнти результатів опитування студентів щодо якості викладання РОС , експертної оцінки результатів методичної діяльності викладача PМР , експертної оцінки результатів наукової діяльності PНД.
У [2] деталізовано вимоги до традиційної системи моніторингу, його змісту, функцій та методів. При цьому наголос робиться на необхідності відслідковування не тільки рівня професійної підготовки спеціаліста, а також його особистісних якостей. На рис.2 наведено основні вимоги до моніторингу якості вищої освіти.
 |
На рис. 3 наведено функції моніторингу.
 |
На рис. 4 наведено методи моніторингу якості вищої освіти.
|
Таблиця 1
| № з/п | Рівень організаційної структури ВНЗ | Функція моніторингу | Відповідальний |
| 1. | Рівень ректорату | Організація навчального процесу кафедри/факультету; виконання навчальних планів; робочих програм; виконання поточного та проміжного контролю; використання технічних та програмних засобів у навчальному процесі; проведення вибіркових тестувань (ректорські контрольні); організація самостійної роботи студентів; організація контролю за відвідуваністю лекцій; проведення анкетування студентів і викладачів; складання звіту | Уповноважений ректором співробітник |
| 2. | Рівень деканату | Аналіз сесій з урахуванням успішності студентів різних спеціальностей; аналіз інформації з кафедр щодо самостійної підготовки студентів; організація олімпіад; організація додаткових занять | Декан, або уповноважений ректором/ деканом співробітник |
| 3. | Рівень кафедри | Поточний тестовий контроль знань, попереднє тестування; повторне здавання заліків та іспитів комісії; оцінювання залишкового рівня знань за результатами навчання суміжних спеціальностей; контроль за засвоєнням практичних навичок та умінь; проведення конкурсів, семінарів, олімпіад для студентів; додаткове навчання для студентів, що відстають | Завідувач кафедрою та/або уповноважені ним співробітники |
| 4. | Студентський рівень | Оцінювання рівня викладання, умов навчання | Деканат |
| 5. | Рівень випускника ВНЗ | Анкетування випускників | Департамент працевлаштування, факультети, кафедри |
У багатьох роботах, присвячених проблемі створення і функціонування системи моніторингу, представленої на рис.1, описано її окремі елементи, запропоновано конкретні методи і підходи, які спрямовані на покращення рівня підготовки студентів. Так у [4], [5] досить детально висвітлено питання створення якісних тестових завдань для об”єктивності засвоєння знань. Представлено результати та практичні рекомендації досліджень, пов”язаних з визначенням надійності, валідності, оптимального розміру тесту і часу проведення тестування, а також статистичного аналізу результатів тестування і вироблення рекомендацій щодо поліпшення тесту, вивчення слабких місць і коригування навчального процесу.
У [6] запропоновано діагностичну систему для визначення університетських умінь, які визначають ефективність професійної діяльності персоналу вищого учбового закладу. Система також здійснює прогнозування успішності виконання персоналом професійних функцій. Систему можна використати для атестації та підбору персоналу ВНЗ.
У [7] наведено результати впровадження системи автоматизованого тестування студентів на всіх етапах навчання, визначення рейтингу студента. Система орієнтована на посилення контролю якості процесу навчання та підвищення об’єктивності оцінювання. Крім того, система здійснює психологічне тестування студента, яке дозволяє отримати додаткову інформацію для індивідуалізації процесів навчання. Звернуто увагу на складність вирішення завдання оцінювання творчих здібностей студента.
Натомість, у [8] надано рекомендації щодо створення тестових завдань, які визначають готовність студентів до творчої діяльності.
У [9] розглядається технологія моніторингу якості викладання. Запропоновано модель, яка дозволяє здійснювати систематичне коригування навчального матеріалу з урахуванням попередньої підготовки студентів на основі регулярного контролю знань у тестовій формі, а також забезпечує досягнення кожним студентом необхідного ступеню оволодіння навчальними одиницями тематичного модуля, визначеного освітнім стандартом. При безумовній корисності розглянутих підходів і методів та доцільності їх використання у практиці ВНЗ існує певна вада, яка притаманна розглянутій вище системі моніторингу вищої освіти. Вона полягає у зосередженні на контролі за кінцевими результатами навчання, зокрема, рівнем підготовки студента. В той час, як процеси, з яких складається діяльність ВНЗ, і які є саме тією визначальною ланкою, від якої залежить якість вищої освіти, залишаються певною мірою поза увагою системи моніторингу.
Автори дослідження пропонують усунути прогалину, пов’язану з відсутністю системності, використавши принципи TQM та стандарти ISO серії 9000 версії 2000 року для побудови ефективної системи моніторингу якості підготовки випускника ВНЗ.
2. Система моніторингу СУЯ ВНЗ за стандартами ISO 9000:2000
Відповідно до вимог [10] організація, яка впровадила систему управління якістю повинна забезпечити 3-х рівневий моніторинг, який складається з:
- моніторингу та вимірювання показників системи управління якістю;
- моніторингу та вимірювання продукції;
- моніторингу та вимірювання показників процесів.
У [11] наведено методичні рекомендації, які розширюють сферу дії системи моніторингу, визначену стандартом [10]. У [12] надано роз’яснення стосовно того, що є продукцією ВНЗ, а у [13] описано з яких ключових процесів складається його діяльність. Виходячи з специфіки діяльності ВНЗ, його систему моніторингу СУЯ відповідно до стандартів ISO 9000:2000, можна зобразити у вигляді, представленому на рис. 5.
Порівняльний аналіз системи моніторингу СУЯ ВНЗ, наведеної на рис.5, з системою на рис. 1 (СМЯВО) свідчить, що СМСУЯ увібрала у себе усі елементи, або складові СМЯВО. Так, елементи зовнішнього моніторингу СМЯВО увійшли до першого рівня СМСУЯ. При цьому додались важливі нові елементи, такі, як внутрішній аудит СУЯ, самооцінка ВНЗ, визначення ступеню задоволеності усіх заінтересованих сторін, зовнішні аудити органу сертифікації СУЯ та, за потреби, підприємств і замовників (роботодавців), аналіз вищого керівництва, аналізування даних, аналізування витрат, бенчмаркінг. А ці нові складові мають значно підвищити ефективність і результативність моніторингу.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--