Курсовая работа: Мовностилістичні особливості німецьких чарівних казок

Виконавець: студентка групи ЯН-41Тарасенко Д.В.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Сотникова Світлана Іванівна

Харків 2010

ЗМІСТ

казка німецький жанр мовностилістичний

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЧАРІВНОЇ КАЗКИ

2. МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ ЧАРІВНИХ КАЗОК

ВСТУП

Актуальність дослідження курсової роботи полягає в тому, що проблема творчих взаємозв’язків фольклору та літератури давно приваблює дослідників і набуває останнім часом нового наукового осмислення. Усе частіше з’являються праці, у яких ґрунтовно досліджені як прямий, так і опосередкований вплив усно поетичної традиції на окремі художні твори і на ідіостиль того чи іншого письменника. Фольклорні сюжети, мотиви, образи, жанрово-стильові форми завжди збагачували літературну творчість. Однак мовностилістичний вплив фольклору на формування літературних жанрів, їх розвиток і функціонування все ж вивчені недостатньо. У цьому зв’язку великий інтерес становить чарівна казка і, зокрема, німецька чарівна казка.

На протязі розвитку німецької літератури відбувалася взаємодія між фольклором і літературою, що виявилася в різноманітних формах – від переказів і стилізацій до написання оригінальних творів на основі усної народної творчості.

Якщо зіставити спосіб відображення світу в німецькій народній казці й романтичній повісті, баладі чи поемі, то виявиться, що маємо справу з багато в чому подібними художніми явищами. Поетична ідеалізація головного героя, фантастичний вимисел, різноманітні пригоди і надприродні події німецької фольклорної казки відповідають особливостям романтичного бачення світу.

Мета курсової роботи полягає у визначенні мовностилістичних особливостей німецької чарівної казки

Відповідно до мети дослідження формулюються його основні завдання:

• вивчити поняття казки;

• розглянути основні особливості чарівної казки;

• проаналізувати мовностилістичні особливості німецьких чарівних казок.

Об’єктом курсового дослідження є німецькі чарівні казки.

Предмет дослідження – мовностилістичні особливості німецької чарівної казки.

Методи дослідження – генетичний, порівняльний і типологічний методи.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЧАРІВНОЇ КАЗКИ

Поняття казки як жанру народнопоетичної творчості. Казка є з одним основних жанрів усної народнопоетичної творчості. Це епічний, переважно прозаїчний художній твір чарівного, авантюрного або побутового характеру з установкою на вимисел. Казка неможлива без історії народів світу, етнографії, історії релігії, історії форм мислення та поетичних форм, лінгвістики та історичної поетики. Кожен народ має свої національні казки, свої сюжети. Але існують сюжету іншого роду – сюжети інтернаціональні, відомі у всьому світі. Дивовижним є не тільки широке розповсюдження казки, але то, що казки народів світу пов’язані між собою. До деякої міри – казка є символом єдності народів та незважаючи на мовні або на територіальні кордони, казки рухаються з однієї нації до іншої.

За тематикою та художньо-образною структурою жанр казки дуже різноманітний. Казкова традиція виробила та зберегла безліч сюжетів давньослов’янських та міграційних, часто в текстах поєднуються елементи різних періодів та історичних епох, різнонаціональні нашарування, територіальні та регіональні впливи в межах українських земель. Це спричиняє труднощі класифікації казкового матеріалу.

Традиційним, прийнятим у сучасній науці є поділ казок на казки про тварин (птахів, рослин, комах), чарівні (їх іноді називають героїчні чи фантастичні) та суспільно-побутові (реалістичні, новелістичні), з окремими розгалуженнями чи підвидами у кожній з названих груп.

Найчисленнішу групу культово-анімістичних казок становлять казки про тварин, які відображають тотемічні вірування, що часто поєднуються з анімізмом та елементами інших культів.

Вважається, що казки про тварин – це в історичному плані найдавніший пласт народного казкового епосу. У праслов’янських племен, як і у багатьох інших народів, у період зародження та розвитку мисливства з’явилися прозові оповіді про звірів, що мали на меті замовляти тварин [2]. Із розвитком людської свідомості змінюється і ставлення людей до навколишнього світу. З’являються нові мотиви в оповідях.

Серед казок про тварин, що в усних переказах чи записах дійшли до нашого часу, найчисельнішу групу становлять казки про диких (лісових) звірів. Є підстави вважати що генетично вони найдавніші [9, 125].

Багато казок про диких звірів присвячені темі помсти лісових хижаків людині (як звірі мстилися чоловікові). Але і у цьому випадку людина виявляється спритнішою та хитрішою і отримує перемогу над мешканцями лісу. До мотиву перемоги долучається мотив вигоди, яку людина отримує, поборовши звірів: з вовчої шкіри шиє одяг, з лисиці робить бабі комір на шубу, із зайця – шапку та рукавиці тощо.

Казкою називають різні види усної прози, звідси різнобій у визначенні її жанрових особливостей. Від інших видів художньої епіки казка відрізняється тим, що казкар подає її, а слухачі сприймають насамперед як поетичний вимисел, гру фантазії. Це, однак, не позбавляє казку зв’язку з дійсністю, що визначає ідейний зміст, мову, характер сюжетів, мотивів, образів. В епоху капіталізму збільшується інтерес казкарів до теми грошей , торгівлі; у казках зображується контраст багатства й бідності, усе сильніше звучать мотиви класового антагонізму. У цей час одні казки продовжують своє життя в книзі, інші йдуть із народного побуту або стають надбанням дітей, треті продовжують цікавити дорослих слухачів. У багатьох казках знайшли відбиття первісні суспільні відносини й уявлення, тотемізм, анімізм і інші. Для казок, що склалися при феодалізмі, характерні такі образи, як цар, царевич, лицар, король. У казках народів миру багато загального, що пояснюється подібними культурно-історичними умовами їхнього життя. Разом з тим казки мають національні особливості, відбивають уклад життя того або іншого народу, його працю й побут, природні умови. Казкарі привносять у виконувані ними казки свої індивідуальні риси, тому більшість казок відомо в багатьох варіантах [ 10, с. 84-88].

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--