Курсовая работа: Надзвичайні ситуації природного характеру

Землетруси — підземні поштовхи у земній корі або верхній частині мантії, які спричиняють коливання земної поверхні, її деформацію або руйнування інженерних споруд.

Кожен рік у світі стається більше 57 тисяч землетрусів: один над потужний (вище 8 балів); 18 — від 6 до 6,9 балів (дуже потужні — від 6 до 8 балів); 800 — від 5 до 5,9; 6200 — від 4 до 4,9; 49 тисяч — від 3 до 3,9 балів.

Надпотужні та потужні землетруси сейсмографи фіксують по всьому світу, незалежно від географії стихії. Решта землетрусів вважаються слабкими або невідчутними на поверхні і практично не завдають ніякої шкоди.

Крім наземних землетрусів бувають ще й підводні, океанічні. Наслідком таких землетрусів є дуже потужні цунамі.

11 вересня 1927 року у Чорному морі стався підводний землетрус силою у 9 балів. Ялта зазнала найбільших руйнувань: матеріальні збитки склали 25 млн карбованців. У цей день у Криму загинуло близько 20 чоловік, більше 100 були поранені.

В одному тільки Криму стається до 40 землетрусів на рік. Сейсмоактивними зонами є Закарпатська, Карпатська (гори Вранча), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська, що оточують Україну з півдня та південного заходу. Найбільш небезпечні у сейсмологічному плані такі області України: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

Причини виникнення землетрусів

За походженням розрізняють землетруси тектонічні, вулканічні, звичайні, метеоритні, техногенні. Тектонічні та техногенні землетруси виникають у результаті неконтрольованого впливу людини на навколишнє середовище. Причинами техногенних землетрусів можуть бути глибоке розвідувальне буріння заповнення крупних водосховищ [6].

Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільнені енергії, яка розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль і спричиняє серію коливальних рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний поштовх, називається осередком землетрусу; точка у глибині Землі, де починається розрив - гіпоцентром, її проекція на поверхню Землі - епіцентром.

Існують шкали бальності, за допомогою, котрих оцінюють руйнівну силу землетрусу.

Деякі рекомендації як поводитися під час землетрусу:

• Якщо діяти спокійно і свідомо, то є більше шансів залишитись неушкодженим. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечні предмети, що падають.

• Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце, заховатись під стіл чи ліжко. Можна стати у заглибини внутрішніх дверей чи у кут кімнати. Слід пам'ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон, печей чи важких предметів, наприклад, холодильників, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

• Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, вийти.

• Буде безпечніше залишити неукріплений одно чи двоповерховий цегляний будинок, ніж залишатися в ньому. Виходьте з будинку якнайшвидше, але остерігайтесь предметів, які падають.

• Не слід одразу стрибати з вікна. Це може призвести до травми навіть за відсутності загрози руйнування будинку.

• Знаходячись на тротуарі поблизу високого будинку, слід зайти до під'їзду чи відійти у безпечне місце.

• Автомобіль слід повільно зупинити подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатися в машині до припинення поштовхів.

• У багатоповерховому будинку не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти під час землетрусу часто обвалюються.

• Особливо важливо зберігати спокій, після припинення поштовхів негайно розпочати надавання допомоги потерпілим та пораненим, приступити до гасіння пожеж.

• Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо це можливо - зупинити кровотечу, накласти пов'язку, допомогти тим, хто поряд, заспокоїти їх. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Заощаджуйте сили. Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Під час землетрусу чи при безпосередній загрозі його виникнення підприємства та установи усі роботи завершують, проводиться безаварійна зупинка виробництва.

Розвиток землетрусів та їх наслідки

Розглядаючи вражаючі фактори землетрусу, слід відзначити, що основний збиток завдається у результаті впливу не первинних факторів, що породжуються земною стихією, — коливаннями ґрунту і тріщинами, що в ньому утворюються,— а повторними, які виникають під впливом первинних: руйнуваннями, пожежами, повенями тощо [10].

У ряді випадків вторинні фактори, такі як цунамі, зсуви, обвали, самі є джерелами НС. На відміну від первинних факторів, можливість виникнення або ступінь виявлення вторинних факторів можна суттєво зменшити, а Іноді запобігти їм шляхом своєчасного проведення комплексу інженерно-технічних та організаційних заходів.

При землетрусах високої бальності можливі масові ураження населення, у тому числі травми різного ступеня, порушення нормальних умов життєдіяльності людей, руйнування окремих об'єктів І систем інфраструктури.

Тектонічні землетруси виникають на малих глибинах, в жорсткій земній корі І пояснюються розколюванням кори, утворенням в ній розломів.

Складніша справа з рідкісними землетрусами, які стаються на великих глибинах, їх вогнища розташовані під земною корою i поки що погано вивчені. Але, напевно, ці землетруси, включаючи навіть глибокофокусні, пов'язані з утворенням розривів, сколів в підкорковій речовині планети.

Вулканічні землетруси виникають біля діючих вулканів І пов'язані з рухом магми І газів по каналу вулкану. Область розповсюдження вулканів у багатьох місцях земної кулі співпадають з сейсмічними областями. Тому точно віднести землетруси до тектонічної чи вулканічної категорії Іноді буває важко. Можна говорити про вулканічну природу тільки для тих землетрусів, які стаються поблизу вулкану в момент посилення його активності.