Курсовая работа: Напрямки оптимізації системи правового регулювання оподаткування операцій на ринку цінних паперів

Нідерланди (якщо акції продаються як портфельні інвестиції і операції з ними не відноситься до продажу бізнесу)

Греція (по акціях, що пройшли лістинг), Панама (по акціях, що пройшли лістинг), Туреччина (в межах встановленого грошового ліміту), ПАР (якщо продаються довгострокові інвестиції і операція носить капітальний характер)

Знижені ставки прибуткового податку при обкладенні позитивних курсових різниць (або заміна прибуткового податку іншим податком по зниженій ставці)

Німеччина, Швеція, Японія, Канада (у тому числі додаткове стимулювання вкладень в акції малого бізнесу),

Бразилія, Португалія.

Знижені ставки прибуткового податку за умови, що платник податків володів не менше, ніж певною часткою або сумою капіталу емітента, і (або) не менше, ніж протягом встановленого періоду часу

Знижені (при дотриманні певних умов) ставки прибуткового податку при обкладенні позитивних курсових різниць

Австрія

Греція (якщо акції не мають лістингу на фондовій біржі), Нідерланди (якщо акції продаються не як портфельні інвестиції, а як продаж бізнесу)

Повний або частковий залік негативних курсових різниць в зменшення доходів (або позитивних курсових різниць) при обкладенні прибутковим податком Канада, Швеція

Виключення з оподатковуваної бази по прибутковому податку сум інвестицій (або доходів від продажу) в певні (бажані) акції і частки пайових фундацій при їх первинному розміщенні

Виключення з оподатковуваної бази доходів від продажу акцій, якщо вони знаходилися у власності зверх певного терміну

Індія, Мексика, Чилі

Чехія

Податкові пільги фізичним особам під спеціальні інвестиційні плани

Великобританія

Введення “акцій, що дають податкові переваги”, призначених для випуску в пріоритетних для держави цілях;

Вирахування з дивідендів відсотків по кредиту, узятому для придбання акцій

Бельгія

Японія

Аналіз, приведений вище, приводить до необхідності спроби зміни української податкової практики, що склалася на фондовому ринку, до постановки питання про використовування міжнародного досвіду в цій області для стимулювання внутрішніх інвесторів для вкладення засобів в українські корпоративні цінні папери.

Відповідно, необхідно розглянути можливості використовування в українській практиці наступних методів податкового стимулювання інвестицій в акції, не вживаних, як правило, в Україні:

- повне або часткове звільнення роздрібних інвесторів від прибуткового податку, стягуваного на доходи від акцій (дивіденди, зростання курсової вартості), оптових інвесторів (юридичних осіб) від податку на прибуток, що має те ж джерело, надання податкового кредиту на сплату податків на вказані доходи;

- можливість заліку негативних курсових різниць для роздрібних інвесторів, можливість перенесення на декілька років вперед негативних курсових різниць для роздрібних і оптових інвесторів;

- введення цільових податкових пільг (звільнення від податку, застосування зниженої податкової ставки), направлених на заохочення довгострокових інвестицій в акції (пільги застосовуються в тому випадку, якщо акції тримаються власником протягом певного терміну), неспекулятивних прямих інвестицій (пільги застосовуються, коли інвестор володіє певною часткою бізнесу), інвестицій в певні акції (малого бізнесу, певних пріоритетних галузей, венчурні компанії), вивід акцій на організовані ринки (пільги виникають, якщо акції пройшли лістинг і знаходяться в обігу на фондовій біржі), попиту на акції (вирахування відсотків за кредит, узятого на покупку акцій, з оподатковуваної бази), спеціальних особистих і інституційних інвестиційних планів;

- відміна або зниження по пріоритетних цінних паперах (наприклад, корпоративним облігаціям) податку на операції з цінними паперами, стягуваного як частка від об'єму випуску корпоративних цінних паперів (цей податок здорожує емісію, перешкоджає виходу підприємств на фондовий ринок).

Розглянемо світовий досвід податкового стимулювання колективних інвестицій в цінні папери. Йдеться не про інвестиційні або пенсійні фонди, більш відомі в Україні. Із багатьох причин для українських умов було б важливим створення «грошових мішків» - інвестиційних або, як їх звичайно називають, компенсаційних планів усередині підприємств, в рамках внутрішньофірмових відносин. Першоджерело більшості таких форм колективних інвестицій - США (при все більшому розповсюдженні в індустріальному світі).

Зокрема, це можуть бути пенсійні плани підприємств, за рахунок засобів яких можуть здійснюватися вкладення у власні акції, плани формування власності персоналу на акції компанії (на основі створення внутрішньофірмового фінансового фонду на цю мету (ESOP), плани бонусів, виплачуваних менеджерам акціями, і опційні плани, в яких менеджер одержує економічну вигоду в тому випадку, якщо курсова вартість акцій підніметься, плани компенсації фантомними акціями (реально акції у власність не переходять, але «власнику» виплачуються суми, рівні дивідендам і зростанню курсової вартості закріплених за ним акцій)[1] .

Всі ці форми інвестицій, які ще належить створити в Україні, є можливими тільки за рахунок різносторонньої системи податкових пільг. Безумовно, в Україні - країні контрольних пакетів - лише дуже серйозні податкові пільги можуть створити стимули для власників підприємств до розвитку планів участі своїх працівників і менеджерів в акціонерних капіталах.

Як і в США, вказані податкові пільги повинні відноситися а) до компанії-працедавця, б) до нині діючих власників, що продають свої акції працівникам, в) до самих працівників і менеджерів - тобто до всіх зацікавлених сторін, що беруть участь в опційному плані або плані ESOP.

Найбільш часто використовуються наступні форми податкових пільг (США):