Курсовая работа: Облік нарахувань на оплату праці та утримань із заробітної плати працівників

o страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричиняє втрату працездатності;

o страхування на випадок безробіття;

o інші види страхування, передбачені законами України.

Соціальному страхуванню підлягають:

— особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах незалежно від форм власності і господарювання;

— особи, які забезпечують себе роботою (громадяни, які ведуть підприємницьку діяльність, творчі працівники).

Страховий випадок — це юридичний факт, що слугує підставою виникнення правовідносин на отримання матеріального забезпечення із страхових фондів.

До страхових випадків за соціальним страхуванням відносять:

o тимчасову непрацездатність;

o вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;

o інвалідність;

o досягнення пенсійного віку;

o смерть годувальника;

o безробіття;

o нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання та інші обставини, установлені законодавством.

Управління соціальним страхуванням здійснюється фондами на паритетній основі державою і страхувальниками.

Утворення страхового фонду здійснюється здебільшого за рахунок внутрішнього валового продукту, створеного працею працівників, страхових внесків роботодавців і трудівників.

Страхові внески — це такі соціальні платежі, що формуються виключно на конкретні цілі захисту від певних соціальних ризиків і не підлягають знеособленості в державних і регіональних бюджетах.

Кошти фондів соціального страхування, що утворюються шляхом страхових внесків, не входять до Державного бюджету України. Вони використовуються за їх цільовим призначенням і зараховуються на самостійний централізований рахунок кожного фонду соціального страхування.

Розмір внесків диференційований залежно від рівня оплати праці. Ставки збору установлюються законодавством. Вони різні як для кожного фонду, так і для роботодавця і працівників. Істотну частку доходів фондів соціального страхування, окрім страхових внесків, становлять асигнування із державного бюджету.

В Україні фінансування соціальних послуг і матеріального забезпечення здійснюється за рахунок таких фондів:

o Пенсійного фонду;

o фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

o фонду соціального страхування від нещасних випадків;

o фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно із законодавством кожен фонд має свій статус, наділений правами юридичної особи.

Нарахування на заробітну плату - платежі компанії, фірми, інших юридичних осіб у вищезазначені фонди, розмір яких встановлюється у відсотках від сум заробітної плати працівників або від загальної суми фонду оплати праці (ФОП).

Загальнодержавні (обов’язкові) податки та збори передбачені ст. 14 Закону № 77 [17]. До них, зокрема, відносяться:

а) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.