Курсовая работа: Облік нарахувань на оплату праці та утримань із заробітної плати працівників

Пеня нараховується виходячи із 120% облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її термін.

Крім сплати зборів, роботодавець виплачує допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі до 100 відсотків середнього заробітку (оподаткованого доходу), що залежить від стажу роботи даного працівника. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачується за рахунок коштів підприємства, установи, організації і відносяться на валові витрати, а останні за рахунок платежів до Фонду.

Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Порядок нарахування і перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття регламентується Законом №1533/

Платниками збору на страхування на випадок безробіття є наймані робітники - фізособи, що працюють на підприємстві і є штатними працівниками.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI роботодавці, зазначені в абз. 3 п. 10 ст. 1 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.03.2000 р. № 1533-III [11], з 1 січня 2010 року сплачують страхові внески у розмірі 1,6 % , детальніше про базу оподаткування і ставки відсотків наведенні в наступній таблиці 2.4

Таблиця 2.4Ставки відсотків нарахувань в фонд соціального страхування на випадок безробіття

Фонд СС на випадок безробіття
База оподаткування	Ставка відсотка
Витрати на оплату праці та суми винагород за договорами ЦПХ укладених з працівниками підприємства	1,6 %
Суми винагород за договорами ЦПХ, укладених не з працівниками підприємства	2,2%
Підприємства та організації громадських організацій інвалідів	звільняються від сплати внесків

З 13.01.2009 р. до застрахованих осіб відносяться особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні (п. 3 ст. 1 Закону № 1533 [11]).

Згідно із ст. 5 зазначеного Закону не підлягають страхуванню на випадок безробіття і, отже, не є платниками страхових внесків:

1. Працюючі пенсіонери й особи, у яких відповідно до діючого законодавства виникло право на пенсію (до 01.01.2011 р. страхуванню на випадок безробіття підлягають працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у т. ч. на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку (дію ст. 5 Закону № 1533 [9] призупинено згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 799-VI [6])).

2. Іноземці й особи без громадянства, що тимчасово працюють за наймом в Україні.

Крім того, відповідно до статті 18 Закону №1533 [11] від сплати страхових внесків звільняються:

1) застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною і до досягнення нею трирічного віку і відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

2) застраховані особи в частині отриманої допомоги з часткового безробіття.

Аналогічно соціальному страхуванню в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, особи, що працюють за договорами цивільно-правового характеру, можуть страхуватися на випадок безробіття тільки на добровільних началах. Таким чином, на підприємстві при нарахуванні виплат за виконані роботи чи надані послуги відповідно до згаданих договорів (наприклад, договору підряду) збір на соціальне страхування на випадок безробіття не утримується.

Для найманих робітників об’єктом обкладання збором на соціальне страхування на випадок безробіття є аналогічний об’єкт обкладання збором до Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 6 Указу №746 [34] СПД - фізособа, що платить єдиний податок, не є платником збору до фонду соціального страхування на випадок безробіття, у частині його нарахування, пов’язаній з виплатою зарплати працівникам, що знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його родини.

У випадку, якщо між підприємством і фізособою - СПД укладено договір, у рамках якого СПД виготовляє для підприємства продукцію, виконує роботи або надає послуги, а підприємство здійснює йому за це оплату (виплачує дохід), і якщо такий СПД надав підприємству, що виплачує йому доходи, оригінал свідоцтва про держреєстрацію СПД, платіжне доручення про сплату авансових внесків з прибуткового податку, патент, що підтверджує сплату фіксованого податку, або свідоцтво про сплату єдиного податку, то при виплаті СПД доходу робити утримання з такого доходу не потрібно, тому що в даному випадку на СПД покладено обов’язок самостійно сплачувати такі збори (див.ст. 2 Указу № 746).

У випадку якщо фізособа - СПД є працівником підприємства (зарахований у його штат), то з нарахованої йому зарплати провадяться утримання даного збору в загальному порядку.

Суми утримань до фонду страхування на випадок безробіття у валові витрати підприємства не включаються на підставі ст. 5. п. 5.3. п.п. 5.3.3 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» №334-94-ВР від 28.12.1994 р.

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 2213 [16] застраховані особи платять страхові внески один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату роботи.

Підприємства повинні подавати до органів фонду звіт за ф. "Ф4-ФСС з ТВП" до 12 числа місяця (а річний - до 15), наступного за останнім місяцем кварталу.

Збір на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Нормативні документами, які регулюють облік нарахувань на заробітну плату в фонд соц. страхування від нещасного випадку є: Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІV [10], в якому прописано організаційно-методичні моменти;

2. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 р. № 2272-ІП [17], в якому міститься шкала страхових тарифів в залежності від класу професійного ризику виробництва;

3. Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. № 1423 (зі змінами та доповненнями).

Законом № 1105 [10] встановлено загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Тарифи на цей вид страхування для роботодавців - юридичних та фізичних осіб визначаються в відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначається відповідно до Закону України "Про оплату праці», які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Розмір тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання диференційований по галузях економіки, пойменованих згідно з Загальним класифікатором галузей народного господарства України. Галузі згруповані в класи професійного ризику виробництва.