Курсовая работа: Образ козака в українських народних думах

1) громадський зміст;

2) елегійний характер;

3) сумний мотив;

4) під час виконання – жестикуляція.

В деяких польських віршах XVI століття думи названі військовими псалмами, які є обов’язковим атрибутом козацького життя, і в яких герої оспівуються ще за життя. На основі цих та інших спостережень П. Житецький доходить висновків:

1) батьківщиною дум була земля Подільська – Галицька;

2) думами в давніх часах були пісні епічного змісту, одначе з ліричним настроєм, властивим елегії;

3) в козацькій добі народного життя постали думи військові, козацькі;

4) від українців ця форма поезії перейшла до польської літератури, де з’явився жанр думи, але не як народний твір, а як меланхолійна пісня, створена автором.

В українських писемних пам’ятках слово «дума» зустрічається в рукописних співаниках XVII століття, поетіках, віршах, літописних записах.

Структура дум.

Думи відзначаються стрункою, відшліфованою упродовж століть своєрідною поетичною формою, відмінно від усіх інших віршових форм українського фольклору, а саме мають різні за кількістю складів рядки, які найчастіше римуються поспіль. Кобзарі виконують такий вірш речитативом (протяжним наспівним промовлянням) під акомпанемент кобзи, рідше бандури чи ліри. Виконання дум – завжди імпровізація. У думах немає звичних строф (куплетів), які належать баладам, коломийкам та ін. Натомість – уступи, періоди чи тиради, що надають гнучкості словесному і музичному виразу. А рядки в думах виділяються за ознакою закінчення думки.

Весь вступ до думи називають заспівом. Здебільшого думи починаються окликом «гей» чи «ой», що вводить слухача в обставини дії. На початку часто звучить «заплачка» чи «жалощі» - це вибух ліризму. Після заспіву йде власне дума – епічна оповідь про події чи то далекої козацької доби, чи пізніших часів. Кінцівка думи має характер «славословія». Це переважно ліричні відступи, що славлять рідну землю, героїв чи містять добрі побажання «всім слухаючим головам».

Класифікація дум.

Існує багато класифікацій народних дум. Це, як правило, ведеться за хронологічними та тематичними принципами. Здебільшого думи створювалися безпосередньо після якихось важливих подій. Але в процесі побутування під впливом суспільно – політичних подій часу відбувалися зміни в їх тексті, з’являлись варіанти, змінювався також образ козака. Так, наприклад, М. Драгоманов пропонував таку класифікацію:

- пісні віку дружинного і княжого ( XIV – XV століття);

- поезія козацького віку ( XVI – середина XVIII ст.);

- пісні віку гайдамацького ( II половина XVIII ст.);

- пісні віку рекрутського і кріпацького (кінець XVIII – I половина XIX ст.);

- пісні про волю (II половина XIX століття).

Філарет Колесса подає хронологічні рамки, обмежуючи виникнення дум XVI – XVIII століття. За змістом він поділяє думи про боротьбу з татарами і турками на 5 тематичних груп:

- думи про турецьку неволю;

- думи про лицарську смерть козака;

- думи про щасливий вихід із небезпеки та поворот із воєнного походу та поділ здобичі;

- думи про Хмельниччину;

- думи без історичного підкладу з виразною моралізаторською тенденцією.

Сучасна класифікація дум теж опирається на єдність хронологічного і тематичного принципів. Таким чином думи поділяються на:

1. думи часів боротьби проти турецько – татарського поневолення (XIV– XVст., рання козацька доба);

2. думи періоду визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти (XVI – поч. XVII ст., доба Хмельниччини і гетьманщини);

К-во Просмотров: 344
Бесплатно скачать Курсовая работа: Образ козака в українських народних думах