Курсовая работа: Очисна станція стічних вод
м3 . (4.24)
В основі відстійника також передбачуємо ємність для накопичення осаду. Висота її в кінці споруди дорівнює 0,2 м. При ухилі днища і = 0,003 висота її на початку буде дорівнювати:
м. (4.25)
Об’єм осадочної частини в основі одного відділення складе:
м3 . (4.26)
Загальний об’єм осадочної частини всіх відділень:
м3 . (4.27)
Осадочні частини відстійника будуть заповнюватись осадом за 32,6/15,9=2 доби.
Враховуючи велику нерівномірність розподілу осаду по площі відстійника, вивантаження його рекомендується робити 1 раз на добу.
В бункери, розташовані на початку споруди, осад згрібається ланцюговими скребками, а видаляється з бункерів відкачуванням за допомогою насосів.
5. Розрахунок споруд для біологічного очищення стічної води
5.1 Розрахунок аеротенків
Стічна вода надходить до аеротенків, як правило після споруд механічної очистки. В аеротенках проходять процеси біохімічного окислення органічних речовин стічної води мікроорганізмами, які складають основну частину активного мулу, та киснем повітря.
Запропоновано аеротенк, який працює по одноступінчатій схемі по принципу витискувача. Через те, що БСКповн. стічної води перевищує 150 мг/л, то до аеротенка додаємо регенератор.
Принцип дії аеротенка-витискувача: стічна вода та активний мул подаються зосереджено з однієї з торцевих сторін споруди, а випускаються також зосереджено з іншої сторони.
Значення констант та коефіцієнтів приймаємо за таблицями СНіП [1].
Для міських стічних вод приймаємо наступні дані: r = 85 м/(г*год), Kl = 33 мг/л, Ко = 0,625 мг/л, j = 0,07 л/г, S = 0,3. Концентрацію кисню Со приймаємо 2 мг/л.
Ступінь рециркуляції активного мулу:
(5.1)
де а – доза мулу в аеротенку, г/л (приймаємо а = 3 г/л);
J – муловий індекс, см3 /г (приймаємо згідно [1] 70 см3 /г);
.
БСКповн стічної води, враховуючи розбавлення активним мулом:
(5.2)
де Lex – кінцева концентрація по БСКповн (приймаємо 15 мг/л);
мг/л.
Тривалість перебування стічної води в аеротенку:
(5.3)
год.