Курсовая работа: Очисна станція стічних вод
мг/л.
При 
= 328,9 мг/ л муловий індекс J = 72,9 см3 /г, що набагато не відрізняється від прийнятого J = 70 см3 /г.
Загальний об’єм аеротенка та регенератора складає:
м3 . (5.12)
Приймаємо 4 робочі секції. Тоді об’єм однієї секції буде складати: 7082/4 = 1770,5 м3 .
На основі цього приймаємо аеротенк-витискувач з шириною коридору 4,5 м; робочою глибиною 3,2 м; чотирма коридорами; довжиною L = 36 м (за типовим проектом 902-2-178).
В якості аератора приймаємо аератор з керамічних фільтропластин розмірами 300*300 мм та товщиною 35 мм. Пластини укладають на дно аеротенка в два ряди для забезпечення подачі необхідного об’єму повітря. Повітря подається по воздуходувкам в канал, який перекритий пластинами.
Відношення площі пластин фільтрів до площі аеротенка f/F = 0,3; К1 = 1,89 (коефіцієнт, який враховує тип аератора, приймаємо по [1] в залежності від f/F); К2 = 2,56 – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора (прийнято по [1]).
Глибина занурення аератора: 
м. (5.13)
Визначаємо коефіцієнт n1 , який враховує температуру стічних вод: 
(5.14) де tсер – середньомісячна температура суміші стічних вод (визначена раніше tсер = 12,5 0 С);
.
Визначаємо питому витрату повітря за формулою:
(5.15)
де z – питома витрата кисню повітря (приймаємо 0,9 мг/мг);
n2 – коефіцієнт, що враховує якість стічних вод (приймаємо 0,85);
С – середня концентрація кисню в аеротенку (приймаємо 2 мг/л);
Ср – розчинність кисню у воді, мг/л:
(5.16)
де Ст – розчинність кисню повітря у воді, Ст = 8,84 мг/л;
мг/л;
м3 /м3 .
Визначаємо інтенсивність аерації:
I = 
м3 /(м2 *год). (5.17)
Загальний об’єм повітря визначаємо за формулою:
(5.18)
де Q – середньодобова витрата стічних вод, м3 /доб;
м3 /доб.
Об’єм повітря для аерації стічної води в максимальну годину водовідведення:
м3 /год.