Курсовая работа: Очисні спорудження промислових вод

, (3.3)

, (м³ ).

де S – коефіцієнт, що враховує частину річного обсягу дощових вод, що направляються на очищення. При g₂₀ = 0,90 л/с га S =0,68 (Україна);

h_g – шар опадів, що випали, у мм, за теплий період року (387 мм);

С_ср – середній вміст завислих речовин у поверхневому стоці, що надходить на очищення, г/л;

Э – ефект видалення завислих речовин з дощових вод у акумулюючій ємності, %;

γ – середня концентрація твердої фази в ущільненому осаді, кг/м³ (200 ≈ кг/м³ ).

При тривалості відстоювання стоку в акумулюючій ємності протягом 1...2 доби ефект зниження змісту завислих речовин дорівнює 80-90 %, що цілком достатньо для скидання освітленої води в водойму або для використання її в системі замкнутого водопостачання (для технічних цілей). Залишковий вміст завислих речовин у вистояній воді може бути прийнятий в межах 50-200 мг/л, органічних домішок БСК – 20...30 мг/л , нафтопродуктів – 0,5...5 мг/л.

При необхідності більш тонкого очищення освітлена в акумулюючій ємності вода фільтрується через найпростіші фільтри (поліуретанові, зі спіненого полістиролу) у виді крихти (чи гранул) розміром 1...2 см (2..5 мм) з товщиною шару фільтра 1...2 м. Швидкість фільтрування при цьому 20-30 м/год , ефект освітлення 90-95 %.

Після відстоювання в акумулюючій ємності освітлена вода може скидатися у водойми (через спеціальні зливні пристрої або за допомогою насосів). Осівші на дні завислі речовини видаляються або вручну, або за допомогою спеціальних пристроїв (насосами для перекачування шламів а інше). Для полегшення видалення осаду днище кожної секції влаштовується під ухилом до приямку, розташованому в центрі секції (і ≥ 0,05), а ухил стінок приямку і ≥ 45^о .

Для зневоднення вилученого осаду його варто витримувати на майданчика - ущільнювачах, обгороджених земляними валами висотою до 1 м. Навантаження на 1 м² майданчика може доходити до 3 м³ зневодненого осаду на рік. Майданчики поділяють на корти з пристроями для відводу освітленої води. Можна складувати вилучений з акумулюючої ємності осад у спеціальних ставках-мулонакопичувачах, що влаштовуються в природних западинах, випрацюваних кар'єрах.

Висоту зони відстоювання в ємності варто приймати в межах 1,5...4 м, висоту вільної зони над рівнем води – 0,3...0,5 м, висоту нейтральної зони над рівнем осаду – 0,4...0,5 м (рисунок 3.1).

Акумулюючі ємності проектуються прямокутними в плані і розділеними на секції. Корисний обсяг однієї секції слід розраховувати на прийом стоку від шару опадів 2,5...5 мм. Частина стоку, що не вмістилась в акумулюючій ємності (при сильних дощах) може прямо скидатися у водойму. Він мало забруднений, оскільки основний обсяг завислих речовин знаходиться в початковому обсязі стоку, що потрапив у акумулюючу ємність.

Варто передбачити в кожній секції пристрій для періодичного видалення нафтопродуктів, якщо вони містяться в стоці (дивись конструкцію споруджень закритого типу).

4. Визначаємо довжину секції l_c :

, м. (3.4)

Висота вільної зони над рівнем води приймаємо в межах 0,3 – 0,5 м. Висоту нейтральної зони над осадом приймаємо 0,4 - 0,5 м.

5. Визначаємо товщину шару осаду:

м. (3.5)

6. Знаходимо повну глибину кожної секції:

Н_с = h_{cв .} + h_c + h_н.з . + h_сл.ос . = 0,042 + 2 + 0,4 + 0,4 = 2,842 м. (3.6)

1.4 Розрахунок проточних горизонтальних ставків-відстійників

Горизонтальні ставки-відстійники (рисунок 4.1) призначені для очищення стічних вод від завислих речовин за рахунок їхнього осадження при малій швидкості протікання води через перетин ставка-відстійника. Для збільшення продуктивності він може складатися з декількох ізольованих секцій.

Рисунок 4.1 – Схема горизонтального ставка-відстійника

1 – колектор дощової каналізації; 2 – розподільна камера; 3 – підходящій трубопровід; 4 – відсік для збирання масло- та нафтопродуктів; 5 – секція відстійника; 6 – сміттєуловлюючі ґрати; 7 – напівзаглиблені щіти; 8 – приймач масло- та нафтопродуктів; 9 – ємність для відстоювання масло- та нафтопродуктів; 10 – водозабірний колодязь; 11 – водоскид; 12 – камера скидання очищеної води.

При розрахунку ставка-відстійника визначаються розміри спорудження та об’єм затриманих забруднень. При цьому в залежності від прийнятого розрахункового часу відстоювання в цих спорудженнях (що пов'язано зі швидкістю протікання води) можна домогтися різного ступеня очищення стічних вод (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 – Залежність ступеня очищення води від часу відстоювання

Вид забруднення	Ступінь очищення води (%) від первісного рівня при часі відстоювання , год.
	2	4	6	8	10
Завислі речовини	80	85	90	95	95
Нафтопродукти	80	80	90	90	90
Сміття, що плаває	100	100	100	100	100

Біологічне споживання кисню (БСК) зменшується через 90 хв. відстоювання на 50-75 %.