Курсовая работа: Очисні спорудження промислових вод
Визначаємо площу біофільтра по формулі:
, м3 (7.3)
Q – середньодобовий об’єм стічних вод, м3 /доб;
N – допустима загрузка на 1 м2 площі біофільтра за добу, яка залеже від температури повітря, тобто ми приймаємо 2300.
м3
Загальний об’єм фільтруючого середовища визначаємо за формулою:
, м3 (7.4)
(м3 )
Зазвичай високонагружаємі біофільтри виготовляють зі зборного залізабетону діаметром 2 м. Тоді кількість біофільтрів визначається за формулою:
, (7.5)
де W1 - об’єм одного біофільтру
W1
(7.6)
(шт.)
Гідравлічну нагрузку на поверхню біофільтру визначаємо за формулою:
, м3 /м2 сут (7.7)
м3 /м2 сут
Значення q повинні знаходиться в межах 10 – 30 м3 /м2 сут, тобто розрахований нами біофільтр не перевантажен і працює в нормальному режимі.
1.8 Дезінфекція стічних вод, випуск очищених стічних вод у водойму
Дезінфекція стічних вод може проводитися різними засобами, але найбільше поширення одержало хлорування, тобто введення в стічну воду визначеної кількості рідкого хлору, хлорного вапна або гіпохлориду натрію.
Сутність знезаражуючої дії хлору полягає в окислюванні та інактивації ферментів, що входять до складу протоплазми клітин, бактерій, у результаті чого останні гинуть.
Кількість активного хлору, що вводиться при дезінфекції на одиницю об'єму стічних вод, називають дозою хлору, що виражається в мг/л чи г/м3 .
Взаємодія газоподібного хлору є оборотним процесом і протікає за наступним рівнянням:
Cl2 +H2 O = HCl + HOCl
з виділенням соляної HCl та хлоруватої HOCl кислот.
Хлорувата кислота частково іонізована. Іонізація її збільшується з підвищенням рН середовища.
Так наприклад, при рН=7 хлорувата кислота іонізована на 20%. Наявність у воді хлоруватої кислоти НОСl і особливо гіпохлоритіонної ООl створює при відомих їхніх концентраціях такі окисні умови, у яких мікроби гинуть. Хлорувата кислота нестійка і легко розпадається, утворюючи соляну кислоту і виділяючи атом кисню:
НОСl → НСl +O
Кисень цей і окислює бактерії.
Крім того, при хлоруванні стічної води власне хлор безпосередньо діє на бактеріальну клітину і з'єднуючись з речовинами, що входять в її протоплазму, викликає загибель бактерій.