Курсовая работа: Оптичні випромінюючі прилади
На цих рисунках: 1 – скло; 2 – прозорий провідний шар; 3 – порошковий люмінофор; 4 – відбиваючий шар; 5 – металічний електрод; 6, 8 діелектричні плівки, 7 – плівковий люмінофор. Товщина шару 3, що містить зерна порошкового люмінофору, складає 50-80 мкм. У якості зв’язуючого діелектрика використовується легкоплавке скло, органічні та епоксидні лаки та інші речовини, що прозорі, мають високу пробивну напругу, хімічно інертні до кристалофосфору та вологостійкі. Непрозорим металевим електродом є шар алюмінію або сталевий підшарок. В електричному відношенні ця структура є конденсатором.
Електролюмінісцентні індикатори бувають 7-сегментні (типу ИТЭЛ). Вони випускаються червоного, зеленого, жовтого і блакитного кольорів, мають яскравість від 15 до 100 кд/м2 , робочу напругу 160-240 В, працюють на частотах або 400 Гц, або 2...3 кГц. 35-елементні індикатори типу ЗЭЛ випускаються зеленого кольору, мають яскравість 20-25 кд/м2 , робочу напругу 200...250 В, робочу частоту 400...1000 Гц.
Мнемонічні індикатори випускаються, наприклад, у вигляді 100-200 елементів різного кольору, мають яскравість 10-25 кд/м2 , робочу напругу 200...240 В, робочу частоту 1000-1300 Гц.
Інжекційна люмінесценція
Інжекційна люмінесценція – світіння напівпровідника поблизу p-n переходу, включеного у прямому напрямку. Основними стадіями процесу є інжекція неголовних носіїв заряду через p-n перехід та їх випромінювальна рекомбінація з головними носіями.
У стані рівноваги, коли до p-n переходу не прикладена зовнішня напруга, концентрації носіїв заряду у р-зоні та n-зоні сталі, бо розділені потенційним бар’єром еUc, де е – заряд електрону, Uc – контактна різниця потенціалів . Зонна діаграма p-n переходу у стані термодинамічної рівноваги показана на рис.15,а, а при зміщенні – на рис.15,б.
Рис.1 Зонна діаграма p-n переходу: а) у стані термодинамічної рівноваги; б) при зміщенні.
У випадку рис.15,а електрони та дірки не можуть рекомбінувати одні з іншими, бо не зможуть подолати потенційний бар’єр. Якшо прикласти зовнішню напругу (рис.15,б), то термодинамічна рівновага порушується, виникає струм електронів в одну сторону переходу і дірок – у протилежну. рекомбінація електронів і дірок призводить до виникнення фотонів світла, а значить до випромінювання.
Світлодіоди
Перші джерела випромінювання на основі інжекційної люмінесценції (світлодіоди) з’явились у 1960-х роках. Перевагами світло діодів є простота модуляції, висока швидкодія, малі напруги живлення, надійність, мініатюрність. Довжина хвилі випромінювання світлодіода залежить від ширини забороненої зони напівпровідника та легуючими домішками. У табл. 2 наведені основні типи речовин, що використовуються у сучасних світлодіодах.
Таблиця 2. Основні типи речовин у сучасних світлодіодах
Речовина | Довжина хвилі, нм | Квантовий вихід, % | Колір свічення |
InGaAsP InGaAsP GaAs:Si GaAs:Zn GaP:Zn,O GaAsP AlGaAsP GaAsP:N AlInGaP GaP:N GaAsP:N AlInGaP AlInGaP GaP:N GaP:N InGaN ZnTeSe К-во Просмотров: 384
Бесплатно скачать Курсовая работа: Оптичні випромінюючі прилади
|