Курсовая работа: Організація нормування та оплата праці на вирощуванні зернових культур
Принцип паралельності полягає в забезпеченні одночасної роботи людини і машини, одночасної роботи декількох машин. Дотримання принципу паралельності скорочує витрати часу на виконання операцій і тим самим підвищує ефективність виробництва.
Принцип економії мускульної і нервової енергії передбачає виключення з трудового процесу зайвих прийомів, трудових дій і рухів. На виробничих ділянках економія мускульної і нервової енергії працівників досягається за рахунок раціонального розміщення устаткування, робочих місць, складів, комор, організацією активного обслуговування виробництва, у результаті чого зводяться до мінімуму переходи їхній поза робочими місцями.
Принцип плановості і люб'язності обслуговування робочих місць полягає в узгодженні в часі і встановленні строгого регламенту виконання основних і допоміжних робіт. Дотримання цього принципу дозволяє скоротити перерви в роботі, пов'язані з недоліками обслуговування робочих місць і устаткування, шляхом виконання всіх або більшої частини робіт з обслуговування робочих місць без простоїв устаткування і втрат робочого часу.
Принцип відповідності працівника виконуваній роботі полягає в підборі робітників таким чином, щоб вони по своїм психологічним і фізіологічним даним; загальноосвітній і професійній підготовці в найбільшій мері відповідали характерові і змістові виконуваної роботи.
Принцип оптимальної інтенсивності праці полягає у встановленні на основі нормативів по праці такого рівня інтенсивності праці, що забезпечує високу його продуктивність при оптимальній фізичній і нервовій напрузі.
Принцип оптимальної продуктивності роботи устаткування полягає у встановленні на основі нормативів або спеціальних досліджень таких режимів роботи устаткування, що забезпечували б найменші сумарні витрати живої праці.
Принцип оптимального режиму праці і відпочинку робітників на виробництві означає встановлення часу початку і закінчення роботи, чергування змін, початки і закінчення обідніх і інших регламентованих внутрізмінних перерв, що забезпечують найбільш сприятливі умови праці, а також створюють умови для своєчасного проведення ремонтних, налагоджувальних і інших підготовчих робіт, закріплення устаткування за робітниками і т.д.
Дотримання перерахованих принципів є однією з головних умов високої продуктивності і сприятливих умов праці, що застосовуються на ЗАТ «Зернопродукт МХП» при вирощуванні зернових культур.
2.3 Організація, оснащення та обслуговування робочих місць
Раціональна організація робочих місць забезпечує оптимальне функціонування системи «людина — машина — середовище». Тільки за умови узгодження параметрів машин, організаційного оснащення і навколишнього середовища з психофізіологічними даними людини можна розраховувати на високу ефективність і надійність трудового процесу.
Організація робочого місця передбачає систему заходів щодо його планування, оснащенню засобами і предметами праці, розміщенню їх у визначеному порядку, обслуговуванню робочого місця і його атестації.
Планування робочого місця представляє собою найбільш раціональне просторове розміщення матеріальних елементів виробництва та працівника. Робочі місця робітників ЗАТ «Зернопродукт МХП» включають робочу, оперативну і допоміжну зони. В основній зоні, звичайно обмеженої межами досяжності рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщаються знаряддя праці, постійно використовувані в роботі, інша площа допоміжна зона, де розташовуються предмети, застосовувані значно рідше.
Виняткову роль в організації праці грає організація обслуговування робочих місць, тому що практика показує, що приблизно дві третини усіх внутрізмінних втрат робочого часу зв'язані з недоліками в обслуговуванні робочих місць. Обслуговування робочих місць здійснюється по наступних функціях: підготовчої, виробничої, інструментальної, налагоджувальної, енергетичної, контрольної й ін. Усі ці функції на підприємстві виконуватися безперебійно й у визначених організаційних формах. У числі останніх виділяють стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих місць.
Для приведення в дію наявних резервів у використанні виробничого потенціалу, підвищення продуктивності праці, забезпечення збалансованості робочих місць із трудовими ресурсами використовується механізм атестації і раціоналізації окремих робочих місць, а також атестація технологічних процесів, виробництв, ділянок і цехів. У ході атестації комплексно оцінюються їхній технічний, організаційний стан, умови праці і техніка безпеки, розглядаються можливості росту фондовіддачі, кваліфікаційний потенціал працівників. У результаті атестації по кожному робочому місцю (технології, ділянці і т.п.) приймається одне з наступних рішень: продовжувати експлуатацію без внесення змін, додати навантаження, раціоналізувати з метою доведення всіх показників до нормативного рівня, ліквідувати. Організація роботи з проведення атестації робочих місць включає кілька етапів: облік робочих місць, підготовчі і роз'яснювальні заходи, формування спеціальних робочих груп для її реалізації, оцінка ефективності даної роботи.
Організація робочого місця робітника ЗАТ «Зернопродукт МХП» передбачає:
1. упорядкування і планування приміщення, в якому воно знаходиться;
2. вибір і обладнання робочого місця засобами і предметами праці;
3. розміщення предметів праці на робочому місці у певному по рядку.
Робоче місце керівника, який здійснює прийом працівників у службових і особистих справах, проводиться на робочому місці, в окремому приміщенні (кабінеті). Для кабінету використовуються кімнати з природним освітленням прямокутної форми з співвідношенням сторін 1:2. Площа кабінету становить 25 м2 . Стіни кабінету пофарбовані в кольори, які сприятливо впливають на нервову систему і поліпшують освітлення - світло-зелений. Керівник слідкує за дотриманням правил трудової дисципліни на підприємстві, з цією ціллю на підприємстві регулярно створюються спостережні комісії, що спостерігають за діяльністю окремої особи чи частки колективу і результати спостережень заносять до спостережного листа (Додаток 3), а потім відмежовують діяльність робітника приймаючи відповідні міри по до завантаженню чи зменшенню праці.
2.4 Визначення та обґрунтування способів руху техніки під час виконання основних операцій при вирощуванні зернових культур
Сучасні сорти сільськогосподарських культур як вітчизняної, так і закордонної селекції є конкурентоспроможними і можуть бути використані для впровадження у виробництво з урахуванням екологічних принципів їх розміщення. Виробництво насіння сільськогосподарських культур у достатній кількості та з високими урожайними властивостями можливе лише за оптимальних умов вирощування.
Пшениця вибаглива до попередників і знижує врожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд — на 30-35% і більше. При беззмінному вирощуванні врожайність знижується навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Пшеницю не слід розміщувати не лише після пшениці, але й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`яни. Всі попередники повинні бути надійними щодо нагромадження достатньої кількості продуктивної вологи на початок сівби не менше 10 мм в 10-сантиметровому шарі ґрунту. Ці культури повинні рано звільняти поле й не висушувати ґрунт на велику глибину. Добрими парозаймаючими культурами є вирощувані на зелений корм озимі жито, пшениця, тритікале, вико- і горохо-вівсяні сумішки, еспарцет на один укіс, кукурудза, яку збирають до викидання волоті, а також інші культури, які збирають не пізніше червня. Добрі попередники — горох, сочевиця, чина.
Інтенсивні сильні й ціні сорти пшениці вибагливіші до попередників. Тому кращі попередники чисті та зайняті пари, зернобобові культури потрібно відводити для їх вирощування. В регіоні достатньо випадає опадів у липні, серпні й вересні, отже доцільно після збирання ранніх культур лущити поле і висівати сидерати (редька, гірчиця), але не пізніше як за 20 днів до настання оптимальних строків сівби пшениці.
Кращими для жита є ті самі попередники, що й для пшениці. Але якщо в господарстві вирощують пшеницю і жито, то найкращі з них відводять під пшеницю, бо після гірших попередників жито менше знижує врожайність, ніж пшениця. Жито менше реагує на повторні посіви порівняно з пшеницею. Тому на піщаних ґрунтах іноді доводиться висівати почергово люпин і жито.
Добрі попередники для тритікале — чисті й зайняті пари, багаторічні бобові трави, рання картопля, кукурудза на силос, горох та інші зернобобові, льон, гречка. На родючих ґрунтах урожайність тритікале вища, ніж жита, а на бідних і після гірших попередників — навпаки — вища, ніж пшениці.
Кращими попередниками для озимого ячменю є чисті від бур’янів поля після кукурудзи на силос, картоплі, зернових бобових, гречки. По кращих попередниках для озимих культур за достатнього зволоження він може поступатися урожайністю пшениці, а після гірших — переважає її.
Обробіток ґрунту повинен диференціюватися залежно від ґрунтової зони, попередників, типу забур`янення, вологозабезпеченості, часу збирання попередника. Підготовку ґрунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника.
Після стерньових попередників, якщо переважають однорічні бур`яни, поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10 см. Якщо переважають багаторічні бур`яни, перше лущення проводять на глибину 8-10, друге, а по можливості й третє — на глибину 10-12 і 12-14 см, використовуючи знаряддя КПШ-9, КПЭ-3.8, ОПТ-3-5, КТС-10 або чизельний культиватор ЧКУ-4, обладнаний стрілчастими лапами. Через два тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять глибоку оранку на 28-30 см або глибокий плоскорізний обробіток. Окультурені, чисті від багаторічних бур`янів поля орють на 20-22 см. У посушливих, ерозійно небезпечних умовах після соняшника проводять безполицевий обробіток плугами ПЛН-6-35 або іншим, обладнаними безполицевими корпусами КБ-35, КБЯ-30-35.
Весною обробіток чорного пару починають із "закриття" вологи боронами БЗСС-1.0, БЗТС-1.0 в 1-2 сліди. Протягом весни і літа проводять різноглибинний обробіток, який забезпечував би максимальне збереження вологи і знищення бур`янів. Після закриття вологи, коли з`являться сходи бур`янів, проводять культивацію культиваторами КШП-8, КЗБ-21, КПЭ-9 на глибину 10-12 см, а на забур`янених багаторічними бур`янами полях — на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять у міру появи бур`янів із поступовим зменшенням глибини на 1-2 см. Необхідно максимально застосовувати боронування широкозахватними агрегатами, особливо якщо немає багаторічних бур`янів, проводячи боронування тоді, коли проростки бур`янів знаходяться в стадії "білої ниточки" під поверхнею ґрунту. Борони незрізаними ребрами спрямовують вперед по ходу агрегату. Якщо поле забур`янене багаторічними бур`янами, щоб зменшити втрати вологи, доцільно до мінімуму звести кількість культивацій та боронувань, обробивши поле гербіцидами.
Якщо перед збиранням парозаймаючої культури і сівбою озимої пшениці (або іншої озимої культури) достатньо часу, а в шарі ґрунту 0-20 см містить не менше 20 мм доступної рослинам вологи, то врожайність пшениці мало залежить від способу обробітку ґрунту за умови, якщо останнім створюється ущільнений підпосівний і дрібногрудочкуватий посівний шар з агрегатами не більше 3 см у діаметрі. В умовах достатнього зволоження після культур, які рано збирають, після лущення стерні проводять оранку плугами з передплужниками в агрегаті з секціями кільчасто-шпорових котків і боронами. Глибина оранки — 20-22 см, а після багаторічних трав — 25-27 см. На дерново-підзолистих ґрунтах орють на глибину орного шару 16-18; 18-20 см. Після кукурудзи, особливо якщо її збирають не раніше як за 20 днів до сівби пшениці, слід проводити поверхневий обробіток ґрунту. Поверхневий обробіток ґрунту на глибину 8-12 см дисковими голчастими або плоскорізними знаряддями ефективний після всіх попередників у роки з посушливою погодою під час підготовки ґрунту й сівби на чистих полях і при пізньому збирані попередника. Після гороху проводять теж такий обробіток.
Виняткової уваги потребує передпосівний обробіток. Його слід проводити старанно відрегульованими на глибину обробітку лапами культиватора КПС-4, УСМК-5,4 або інших з боронами чи комбінованими агрегатами РВК-7,2; РВК-5, ВІП-5,6 і не залишати необроблених "огріхів". Нерівномірно по глибині оброблений посівний шар призводить до нерівномірної глибини загортання насіння, а це в свою чергу — до зниження польової схожості насіння, нерівномірності розміщення сходів по площі й розтягнення появи їх у часі, порушення синхронності розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять у день сівби на глибину загортання насіння. Якщо культивація глибока, а ґрунт пухкий, то поле перед сівбою слід закоткувати.