Ресторан Нобель один з перших ресторанів, що почали рекламну кампанію з акцентом на тім, що ресторан є немережевим. На рекламних щитах так і написаний «немережевий ресторан Нобель». Керівництво ресторану усвідомлює тім, що це виклик! Може бути, це навіть трохи кривдить власників мережних ресторанів… Ми завжди хотіли бути індивідуальністю, «алмазом у дорогій оправі». А «інкубатор», у якому всі «курчата» однакові – це не для нас. Ресторан «Нобель» не хотів би бути частиною якої-небудь мережі, більш того ми завжди прагнемо підкреслити індивідуальність в усьому: у дизайні, у підборі і якості блюд, в обслуговуванні.

Мінус «мережних ресторанів» у тім, що вони, стаючи винтиком однієї великої машини, втрачають індивідуальність і самобутність. Це просто комерційний ресторан, а не ресторан-індивідуальність або ресторан-ексклюзив. На мій погляд, бути неповторним і єдиним набагато важливіше! Переваги ресторану, що належить до тієї або іншої мережі в тім, що він одержує продукти і напої за оптовими цінами, оскільки них закуповують менеджери мережі, розраховуючи на 10, а те і більше закладів, а це, як ви розумієте, знижує собівартість блюд. Мережні ресторани рекламуються, так сказати, «оптом» – це економія засобів на рекламу.

Маргарита Кравчук, директор ресторану «Печерська Брама» вважає, що мережних ресторанів дуже багато, сімейних – дуже мало. Не хочеться «вступати в мережі», незважаючи на те, що немережевий ресторан – це на сьогоднішній день, скоріше мінус, ніж плюс. Тому, що мережні ресторани мають дуже велику підтримку, а ми все це час виживаємо самі. Але з іншого боку, можна сказати, що ми дуже горді, що домоглися таких результатів і достоїнств самостійно, не спираючи на чиєсь «сильне плече». Адже не секрет, що домогтися таких позитивних якостей, які є на сьогоднішній день у нашого ресторану, було в десятки разів складніше, ніж ресторанові, що має підтримку. Спираючи на західний досвід, можу сказати, що в невеликий сімейний ресторан набагато складніше потрапити, ніж у ресторан мережної із сотнями столиків. Також я вважаю, що мережні ресторани більше для тусовки і для вечірок, а для душі – краще вибрати маленький затишний ресторанчик. Сьогодні великих мережних ресторанів у Києві предосить, а невеликих сімейних – не так вже і багато. На мій погляд, їх повинне бути більше. А по великому рахунку тільки споживачеві і відвідувачеві ресторанів вирішувати краще це або гірше і йому ж вирішувати які заклади відвідувати, а які – немає.

Леонід Байдиченко, директор ресторану «Мемфіс» указав, що ресторан, який не входить до мережі, так називаний «одинак» гарний тим, що він єдиний і неповторний. На мій погляд, краще зробити один якісний ресторан, ніж кілька другосортних. Припустимо один господар керує 20-тьма ресторанами одночасно… Хіба вистачить у нього часу приділити увага всім? Природно, для кожного часу не буде вистачати, а недолік уваги хазяїна, як відомо, стрімко знижує якість закладу. Дати відповідь на питання: вступив би ресторан «Мемфіс» у ресторанну мережу, якби йому запропонували – відповісти не можу. Усі залежить від умов співробітництва [7, 127].

А от учасник мережі Сергій Гусовський (співвласник остерії «Пантагрюель») поділився своєю думкою про «уніфіковані» мережах. На мій погляд, уніфікованість – не краща з якостей, якщо Ви цінуєте індивідуальність. Крім того, може з'являтися відома «несвобода», наприклад, скутість у роботі з постачальниками при наявності різного роду ексклюзивних угод, що виключають появу іншої продукції, крім обговореної угодою. Мережа вкрай необхідна для ресторанів типу fast-food, тому що там ефективність і масштабність – обов'язкові фактори успіху, звичайні ресторани цілком успішно можуть працювати і «поодинці».

Як ми бачимо в Україні одержали розвиток і успішно працюють як мережні ресторани так і немережеві.

2 . Основна частина

2.1 Характеристика шкільної їдальні

На даний час в нормально укомплектованій школі в обов`язковому порядку повинна бути їдальня. Приміщення їдальні повинне бути просторим, вміщувати достатню кількість місць, щоб одночасно могли харчуватися до 100 учнів в міських школах та до 50 учнів у сільських школах.

У кожній їдальні повинні бути розставлені столи не менше ніж на 4 місця, на кожне місце повинен бути стілець. Меблі повинні бити зручні, чисті, не зламані, придатні для використання.

Приміщення їдальні повинне бути оснащене системою вентиляції, регулярно проводитися провітрювання.

Вікна в їдальні повинні бути звільнені від непотрібних речей, можливо розміщення на підвіконні дрібних кімнатних квітів. На вікнах розміщують світлого кольору штори, гардини.

В приміщенні їдальні не допускається нагромадження різних непотрібних речей (складування пошкоджених меблів, зіставлення в один бік столів, накопичення сміття або брудного посуду тощо). Приміщення їдальні повинно відповідати естетичним вимогами громадських приміщень. Стіни в їдальні фарбують переважно у світлі кольори, а саме з даною метою використовують блакитний або бірюзовий кольори. Стіни регулярно протирають та миють з використанням миючих та дезінфікуючих засобів.

Підлога в їдальні повинна бути викладена кахельною плиткою. Щоденно проводиться дворазове прибирання приміщення та миття підлоги в їдальні. Для миття використовують гарячу воду з додаванням дезінфікуючих засобів, які б не мають різких запахів.

Що стосуються естетичного оформлення приміщення їдальні, то тут виходять з можливостей шкільного закладу, іноді просять допомоги в батьківського комітету. В приміщенні їдальні можливо розміщення незначної кількості кімнатних квітів, за якими повинні доглядати відповідальні або чергові учні. На столах у весняний та осінній періоди, коли на шкільних клумбах достатня кількість живих квітів, можливе оформлення невеличких букетів та розміщення їх на столах.

В шкільній їдальні повинно бути приміщення де проводиться приготування їжі, роздаткове вікно, холодильна камера, комірка для зберігання муки, крупи, погріб для зберігання продуктів рослинного походження (коренеплоди, капуста, яблука тощо), буфет та посудомийна кімната або посудомийна машина (в сільських або мало комплектних міських школах). Доступ до підсобних приміщень дозволений тільки для обслуговуючого персоналу.

2.2 Раціональне харчування

Харчування – це сукупність механічних, фізичних та хімічних процесів, що сприяють засвоєнню організмом поживних речовин, потрібних для підтримання життя, здоров'я та працездатності людині Тому педагогам і батькам важливо усвідомити, що раціональне харчування є важливим складником здорового способу життя дитини, а значить, сприяє збереженню і зміцненню її здоров'я.

Кількість і якість продуктів харчування повинна відповідати потребам людини, а саме: віку, статі, рівню фізичного або розумового ж вантаження. Поживні речовини виконують в організмі пластичну і енергетичну функції. Нагадаємо, що пластична функція реалізується перс важно за рахунок білків, а енергетична – за рахунок вуглеводів і жирів.

Кількість енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продукту, становить його енергетичну цінність. Кількість енергії, що надходить до організму з поживними речовинами, має бути збалансована з його енерговитратами, тобто повинен зберігатися енергетичний баланс. Це запобігає виникненню ожиріння або дистрофії [13, 98].

Визначаючи калорійність їжі, виходять з того, що 1 г білків при повному окисленні звільняє 4,2 ккал енергії, 1 г вуглеводів при повному окисленні звільняє 4,2 ккал, 1 г жирів при повному окисленні звільняє 9,3 ккал енергії. Знаючи кількість білків, жирів і вуглеводів у харчовому продукті, можна обчислити його енергетичну цінність.

Засвоюваність різних харчових продуктів неоднакова. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95%, а рослинного – на 70–80%, бо клітковина не перетравлюється в органах травлення. Мішана їжа засвоюється на 85–90%.

У дітей обмін речовин та енергії відбувається інтенсивніше. На 1 кг ваги в них припадає більша площа поверхні тіла. В результаті тіло швидше охолоджується. Тому енергетичні втрати у дітей більші, ніж у дорослих. Якщо, наприклад, доросла людина втрачає на добу на 1 кг ваги 42 ккал, до десятирічна дитина – 70 ккал, а місячна дитина – 91 ккал. Отже, щоб компенсувати відносно великі енергетичні втрати, в їжі дітей повинна бути достатня кількість жирів і вуглеводів як основного джерела енергії. А щоб забезпечити ріст дитячого організму, в їжі повинні бути в достатній кількості повноцінні білки.

Норми фізіологічних потреб дітей шкільного віку в основних харчових речовинах та енергії подані в табл. 13–15. При визначенні калорійності харчування враховують довжину (зріст) і масу тіла, вік, стать, характер діяльності, пору року, клімат, температуру приміщення тощо. Розраховуючи добову калорійність, спираються на вікові й статеві норми фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії (табл. 1).

Потрібно пам'ятати, що надмірна калорійність раціонів не менш шкідлива, ніж недостатня. Переїдання, як і гіподинамію, вважають однією з причин розвитку патологічного ожиріння, яке спостерігається не лише в дорослих, але й у школярів.

Як уже зазначалося, раціональне харчування передбачає наявність у раціоні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та води відповідно до потреби в них і в оптимальних для засвоєння співвідношеннях залежно від віку, статі, маси тіла та навчальних вимог, що ставляться до дітей і підлітків.

Добова потреба у воді для дітей шкільного віку становить 1,5–2 л. Потребу у воді задовольняють за рахунок рідких страв, овочів, фруктів, м'яса, риби, а також молока, чаю, різних напоїв. Потрібно уникати вживання підсолоджених напоїв зі штучними барвниками і консервантами, а надавати перевагу натуральним сокам, компотам, киселям фруктів.

Оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у добовому раціоні як дорослих, так і дітей становить 1:1:4.

Норми фізіологічної потреби дітей шкільного віку у мінеральних речовинах подано у табл. 2.

Без задоволення норми фізіологічної потреби в мінеральних речовинах порушуються нормальний ріст, розвиток і життєдіяльність організму. Мінеральні солі містяться у продуктах харчування, тому при раціонально організованому харчуванні немає потреби їх уводити штучно.

Таблиця 1. Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах, вуглеводах та енергії

Вікові групи	Енергетична калорійність	Білки, г		Жири, г	Вуглеводи, г
		Усього	тваринні
6 років (учні)	2200	72	36	65	332
7 – 10 років	2400	78	39	70	365
7–13 років (хлопчики)	2800	91	46	82	425
11–13 років (дівчатка)	2550	83	42	75	386
14–17 років (юнаки)	3200	104	52	94	485
14 – 17 років (дівчатка)	2650	86	43	77	403

Таблиця 2. Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах

Вікові групи	Са, мл	Р, мл	Мg, мл	Fе, мл	Sе, мкг	Сu, мл	Zn, мл	І, мкг
6 років (учні)	800	800	150	12	30	1,5	10	100
7–10 років	1000	1000	170	12	30	1,5	10	120
11–13 років(хлопчики)	1200	1200	280	12	40	2,0	15	150
11–13 років(дівчатка)	1200	1200	І70	15	45	1,5	12	150
14–17 років (юнаки)	1200	1200	400	12	50	2,5	15	200
« 1 2 3 » К-во Просмотров: 298 Бесплатно скачать Курсовая работа: Організація роботи шкільної їдальні >>> Скачать <<< Меню Поиск