Курсовая работа: Організація виробництва
Додаткові події на мал. 4 – 1I й 1II , а фіктивні роботи – (1I – 2) і (1II – 2).
2. Сітьовий графік варто вичерчувати з ліва на право. Кожна подія з більшим порядковим номером зображується правіше попереднього.
3. Якщо початок роботи (4 й 5) залежить від виконання робіт (1-4) і (2-3), то така ситуація зображується на графіку шляхом введення фіктивної роботи (3-4) (мал. 2.4).
Мал. 2.4. Приклад введення фіктивної роботи на сітьовому графіку
4. У сітьовому графіку бажано уникати взаємного перетинання стрілок.
5. У сітьовому графіку не можна допускати «тупиків», тобто подій, з яких не виходить ні однієї роботи (крім кінцевої) або в яке не входить жодна робота (крім початкового).
6. У сітьовому графіку не повинно бути замкнутих контурів, тобто кільцевих зв'язків між роботами (1-2-3-1) (мал. 2.5). При виявленні подібних помилок у мережі їх варто усунути.
Мал. 2.5. Приклад невірної побудови сітьового графіка
Для визначення тривалості виконання робіт необхідно користуватися відповідними нормативами. При відсутності нормативів використовуються імовірнісні оцінки, які надаються відповідальними виконавцями.
Використовуються наступні види оцінок: 
, 
і 
.
Очікуваний час виконання робіт 
визначається по наступних формулах:
(2.1)
(2.2)
де tmin – мінімально можливий час виконання даної роботи; tmax – максимальний час виконання даної роботи при вкрай невдалому збігу обставин; tH . B – найбільш імовірний час виконання роботи за умови, що не виникне ніяких особливих і несподіваних труднощів.
Розрахунок параметрів сітьового графіка
Основними параметрами сітьового графіка є :
1) Tpi – ранній час здійснення i-ї події.
Це час, необхідний для виконання всіх попередніх робіт даній події.
(2.3)
де L – шлях; H – початкова (вихідна) подія всієї розробки;
i – подія;
2) Tп i – пізній час здійснення i-ї події.
Це такий час настання події, перевищення якого викликає аналогічну затримку настання завершальної події:
(2.4)
де 
– довжина критичного шляху; К – завершальна (кінцева) подія всієї розробки;
3) Ri – резерв часу події.
Це такий проміжок часу, на який може бути відстрочене настання i-ї події без порушення строків завершення розробки в цілому:
(2.5)