Курсовая работа: Основні етапи розвитку протестантизму в Україні ХVІ перша половина ХХ ст.

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Основні етапи розвитку протестантизму в Україні (ХVІ – перша половина ХХ ст.)

Вступ

1. Панні течії протестантизму.

1.1. Лютеранство.

1.2. Кальвінізм.

1.3. Методисти.

2. Сучасний протестантизм в Україні.

2.1. Баптизм.

2.2. Євангелізм.

2.3. Церква Євангельських християн-баптистів.

2.4. П’ятидесятництво.

2.4.1. Воронаєвці.

2.4.2. Шмідтові.

2.4.3. Смородинці.

2.4.4 Мельниківці.

2.4.5. П’ятидесятники-суботники.

2.4.6. П’ятидесятники-доскональці.

2.5. Адвентизм.

2.6. Євговізм (“Свідки Єгови”)

Висновок

Вступ

Протестантизм(від лат. protestanis — той, хто заперечує, не погоджується) виник в епоху ран­ніх буржуазних революцій у краї­нах Західної Європи в XVI ст., коли поширились антифеодальні й антикатолицькі рухи.

Причиною виникнення протестан­тизму були соціально-економічні та ідеологічні суперечності феода­лізму.

В надрах феодалізму складали­ся нові, капіталістичні суспільні від­носини. Здійснювалося первісне нагромадження капіталу, зростала торгівля, виникала капіталістична мануфактура. Нові продуктивні сили вступили у суперечність з феодальними суспільними відно­синами.

Католицька церква сама була великим феодалом, католицизм панував у всіх сферах духовного життя, церква освячувала фео­дальні порядки, користувалася необмеженою владою. Всюди, де назрівав протест проти старих порядків, з'являлися папські бул­ли, виникали постаті в темних су­танах, палали вогнища інквізи­ції. Все це зумовило зростання

активності виступів опозиції до католицької церкви, що набула характеру масового суспільного руху з широкою соціальною ба­зою. Князі й королі домагалися політичної незалежності від Риму, промисловці й торговці — вимагали вільного підприємництва, ліквідації різних податків і феодальної роздрібненості, збідніле дворянство та лицарство намагалося звільнити своїх підданих від пограбування церквою й усунути її як свого конкурента, діячі культури і науки прагнули звільнитися від впливу омертвілої цер­ковної догми, селяни та міські низи — позбутися нестерпного гніту всієї суспільної піраміди.

Антифеодальний, антикатолицький рух дістав назву Рефор­мації. Його безпосереднім напрямом було виникнення нової течії у християнстві — протестантизму. Ця течія об'єднала різні напря­ми християнства, що відокремилися від католицизму. Спочатку протестантизм .був представлений лютеранством, кальвінізмом і англіканством. Продуктом пізнішого розвитку протестантизму є баптизм, адвентизм, методизм, євангелізм тощо. Нині протестан­тизм найбільш поширений у країнах Європи й Америки, в багатьох країнах Азії і Африки. У світі налічується близько 345 млн. його послідовників.

Протестантські напрями різняться один від одного, проте усім їм властиві спільні риси. Головним є створення національної, простої та дешевої церкви. Звідси заперечення ролі церкви як посередника у спасінні, верховенства влади римського пани, а також ролі духовенства і чернецтва як посередника між Богом і людьми, ряду церковних обрядів, постів, пожертвувань, Театра­лізованого богослужіння, пишних прикрас церкви і багатої одежі священиків. Заперечується віра в догмат про чистилище, відки­дається культ ангелів, святих, поклоніння мощам, іконам. Число таїнств скорочено в основному до двох — хрещення і причастя. Богослужіння проводиться національною мовою і складається в основному з проповіді, колективної молитви і псалмоспівів. Осно­вою віровчення є Біблія, особливо Новий Завіт. Допускається довільне тлумачення віруючими Біблії. Наголос робиться на осо­бистій глибокій вірі як засобу спасіння душі. Церква визнає зверхність державної влади.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--