Курсовая работа: Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень

Термінологія для терміна є тім полем, яку дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна.

Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є ті, що за зв'язаністю елементів їх можна вважати вільними (бо його компоненти зберігають своє пряме значення) і одночасно - закритими (бо при довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою термінологічність) [12,98].

У межах економічної термінології виділяється значний відсоток термінів, утворених синтаксичним способом. За кількістю компонентів можна виділити:

1) двокомпонентні;

2) трикомпонентні;

3) полікомпонентні.

Найбільш поширеними в юридичній термінології є такі синтаксичні типи:

І. Двокомпонентні:

1. «прикметник -+- іменник у Н. в. однини»:

Приклади: авторське право, фізична особа. умисне вбивство, цивільний позивач, умовне звільнення, виправні роботи, nonprejudicial character, law charge.

2. «прикметник + іменник у Н.в. множини»:

Приклади: правові інститути, слідчі дії, port charges.

3. «іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника»:

Приклади: відчужувач майна.

П. Трикомпонентні синтаксичні типи:

1. «іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.»:

Приклади: право власності громадян, презумпція провини боржника, заподіяння шкоди здоров'ю, закінчення рядок давності.

2. «іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в.».

Приклади: право на відшкодування витрат, право на волю слова, пенсія за вислугу років, right of copyrighting.

Терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі [10,67].

У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких загальним є їх належність до класу предметів або до класу процесів, властивостей і т.д.

Основна кількість термінів утворилась за рахунок загальновживаних слів, взаємного проникнення із різних галузей техніки, запозичень із міжнародної лексики за словотвірними моделями, які характерні для сучасної англійської мови.

Окремі терміни утворюють термінолексику як складову частину загального складу мовної лексики. Якщо терміни об’єднуються одним фахом або ділянкою науки, то вони складають номенклатуру – певну системну схему, що криється за називанням понять.

Точки зору на те, чи система найменувань взагалі необхідна, що вона має означати і які терміни охоплювати, досить різні – від тих, що схиляються до будь-яких імен, взятих принагідно, до тих, які потребують описових, належним чином відокремлених і фонетично відповідних термінів.

До термінів часом відносять етикетки, прості цифрові стандарти і номенклатурні скорочення – власне, їх нікуди більше віднести. Вітаміни, наприклад, спочатку позначались літерою і цифрою: останнім часом перевага надається словам.

Не у всіх наукових сферах висуваються однакові вимоги до номенклатури, бо кожна ділянка науки має властиві їй потреби. Вимоги конкретних наук, що мають справу з реальними речами, відрізняються, скажімо, від вимог суспільних наук. Для однієї галузі науки досить родо-видової класифікації; в інших потрібно розрізняти причини, процеси, процедури, ефекти, деталі.[11,69]

Вимоги до терміну такі:

1. Термін має бути по можливості коротким і точним.

Вдалий термін – не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати характеристики поняття. Не всі терміни подають опис структури, аномалії, процесу чи функції, але взагалі кожний термін має короткі вказівні чи описові характеристики.