Курсовая работа: Основні напрями підвищення ефективності використання потенціалу зернового господарства Херсонської області

У сфері зовнішньоекономічних відносин доцільно впровадити механізми стимулювання експорту зернової продукції і продовольства, забезпечення інтересів національного АПК при вступі до СОТ і захист вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку.

Для підвищення ефективності зернового господарства необхідно державне управління в галузі на агрополітичному та адміністративному рівні, де доцільні такі напрями діяльності: регулярний аналіз і прогноз ситуації на світовому зерновому ринку; розробка та фінансування державних цільових програм; економіко-екологічний моніторинг. Проведені науково-обгрунтовані прогнозні дослідження свідчать, що природно-господарський і економічний потенціал Херсонської області спроможний забезпечити ефективний розвиток зернового господарства з поступовим і динамічним розвитком його експортних можливостей.

На регіональному рівні головними завданнями нині стають: регулювання ринку зерна і продовольства; маркетинг, включаючи кон’юнктурну інформацію, консультативну діяльність; сприяння створенню різних видів об’єднань сільських та інших товаровиробників АПК, у тому числі й зерновиробників.

3. Стратегічні аспекти використання експортного потенціалу зхернового господарства Херсонської області

Сучасний зерновий ринок Херсонської області все ще перебуває на стадії становлення і не забезпечує виконання основних функцій: організації оптової й роздрібної торгівлі, формування конкурентного середовища, контролю якості продукції, транспортування і зберігання продукції, кредитування і страхування, інформаційне та консалтингове обслуговування господарських структур. Тому виробник зернової продукції й по нині залишається наодинці в товаропросуванні своєї продукції до споживача.

До найважливіших проблем, які вимагають розв’язання у процесі формування зернового ринку в регіоні належать:

- комерціалізація збуту продукції. Комерційні канали стали основними і водночас найменш організованими, упорядкованими й прозорими, що призводить до суттєвих фінансових втрат товаровиробників, поширення тінізації збуту, дефіциту цін, монополізму посередницьких структур;

- повільно відбувається наповнення новоствореної інфраструктури зернового ринку, особливо біржової та оптової торгівлі;

- досягнутий рівень виробництва і споживання свідчить про значні можливості нарощування потенціалу зернового ринку;

- на державному ринку не достатньо використовуються можливості балансового методу його регулювання й моніторингу, не забезпечується ефективне балансування кількісних і якісних параметрів попиту та пропозиції, що періодично призводило до дестабілізації ринку;

- великий експортний потенціал зернового сектора стримується недостатнім рівнем розвитку інфраструктури ринку, державного протекціонізму експорту конкурентоспроможної на зовнішніх ринках продукції, гармонізації вітчизняної нормативної бази з міжнародними системами;

- затягується реалізація заходів адаптації вітчизняного ринку до умов прийнятих у Світовій організації торгівлі.

Пріоритетним завданням реалізації зернового ринку є не стільки страхування від ризиків дефіциту зерна, скільки розробка стратегії ефективного використання його надлишків, насамперед розширення внутрішнього ринку переробки зерна та пошук стабільних зовнішніх ринків збуту.

У структурі експорту області останніми роками переважає продукція рослинництва, яка становить близько трьох четвертих сільськогосподарського експорту і найбільша частка припадає на олію та зерно.

Зовнішня торгівля зерновими культурами в херсонській області характеризується зростанням обсягу експорту як у натуральному так і у вартісному вигляді. Так, у 2005 році експорт зерна становив близько 300 тис. тонн, на суму близько 25 млн. дол. США, що порівняно з 1996 роком більше в натуральному виразі 7 разів, а у вартісному – у 4,5 рази.

Водночас експортний потенціал зернового господарства на Херсонщині і на сьогоднішній день використовується незадовільно. Лібералізація зовнішньої торгівлі с.-г. продукцією ще не підкріплена стимулюванням її експорту. Як наслідок, аграрний се?