Зміст

Вступ

1. Поняття, класифікація і структура основних засобів підприємства. Їх оцінка

1.1 Поняття, класифікація і структура основних засобів підприємства

1.2 Методи оцінки основних засобів

2. Амортизація основних засобів. Формування амортизаційної політики підприємства

2.1 Амортизаційні відрахування в податковому та бухгалтерському обліку

2.2 Методи нарахування амортизації

2.2.1 Рівномірна система розподілу суми амортизаційних відрахувань

2.2.2 Системи прискореної амортизації

2.2.3 Виробнича система амортизації

2.2.4 Податкова система нарахування амортизації

3. Характеристика процесу відтворення. Лізинг. Ефективність використання основних засобів

3.1 Характеристика процесу відтворення основних засобів

3.2 Лізинг, як форма відтворення основних засобів 44

3.3 Оцінка ефективності використання основних засобів

4. Аналіз ефективності формування та використання основних засобів на прикладі ДП ДАК «Хліб України» ВАТ «Шполянський елеватор» (розрахункова частина)

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Будь-яка господарська діяльність потребує наявності та комбінації ресурсів. При створенні підприємства власні або запозичені кошти його засновників інвестуються в придбання засобів виробництва, необхідних для здійснення діяльності. Проте процес виробництва передбачає взаємодію як засобів виробництва, так і безпосередньо праці людей, тобто залучення і використання всіх видів економічних ресурсів.

В економічній теорії економічні ресурси поділяються на дві великі групи:

- матеріальні – земля (дарові блага природи) і капітал (виготовлені виробничі знаряддя, що є результатом попередньої праці);

- людські – праця та підприємницький хист.

На рівні підприємства матеріальні ресурси, які використовуються як засоби виробництва, зважаючи на їх неоднорідність класифікують із виокремленням засобів праці та предметів праці. Кошти, вкладені в засоби праці, становлять основні засоби підприємства. Кошти, авансовані в предмети праці, разом із залишками грошей на рахунку підприємства, називаються оборотними засобами.

У момент заснування підприємства можливе спрямування капіталу ще в одному напрямку – на придбання ліцензій для здійснення господарської діяльності, прав користування земельними ділянками, товарними знаками, винаходами тощо. Капітал, інвестований у зазначені нематеріальні об’єкти, становитиме нематеріальні активи підприємства.

В основних засобах та нематеріальних ресурсах втілений основний капітал, а в оборотних – оборотний капітал. За величиною основного і оборотного капіталу можна скласти уявлення про інвестиційний потенціал підприємства.

Серед суттєвих відмінностей основних і оборотних засобів – різне матеріальне наповнення, роль у процесі виробництва, характер та швидкість обороту, методи відшкодування вартості та способи відтворення. Основний капітал – це активи, розраховані на використання їх підприємством протягом тривалого періоду. Основний капітал авансується в процес виробництва на тривалий час, його не доводиться відновлювати раніше, ніж після закінчення такого, можливо, багаторічного періоду. Оборотний капітал – найбільш рухома частина активів підприємства, яка становить активи, які за умов нормальної господарської діяльності змінюють свою форму протягом відносно короткого періоду (меншого за рік або операційний цикл).

Основні засоби переносять на продукцію протягом одного операційного циклу лише частину своєї вартості. Незважаючи на зношування, вони продовжують функціонувати в процесі виробництва і тільки через більш-менш тривалі проміжки часу, не так часто, як оборотні засоби, мають заміщуватися в натуральній формі. Оборотні засоби, які вступають у процес виробництва, переносять на продукцію всю свою вартість в міру споживання, і для того, щоб процес виробництв тривав безперервно, вони мають постійно заміщуватися в натуральній формі. Тобто з економічного погляду основна відмінність основного капіталу від оборотного у способі перенесення втіленої вартості на вартість кінцевого продукту.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--