Курсовая работа: Особливості логопедичної роботи з дорослими при афазії

В основі розладу розуміння при еферентній моторній афазії лежить інертність протікання всіх видів мовленнєвої діяльності, порушення так званого «чуття мови» і предикативної функції внутрішнього мовлення.

При грубій еферентній моторній афазії персеверації виявляються вже при виконанні простих інструкцій. Показ окремих частин тіла може бути доступна якщо між вимовленими словами зроблені великі паузи. Проте при незначному прискоренні темпу завдань по показу картинок, частин тіла або обличчя виникають персеверації. Дещо краще хворі показують картинки при повторних проханнях. Вторинно порушується слухо-мовленнєва пам'ять, утруднений показ серії предметних картинок, при показі 10 картинок в 3-х або 4-х малюнках відбуваються персеверації попереднього завдання.

При еферентній моторній афазії на слух не розрізняється граматично правильно й неправильне побудовані висловлювання.

Погано розуміється при дій формі афазії переносне значення метафор, прислів'їв, що пояснюється трудністю переключення на інше, приховане значення вислову (А. Р. .Лурія, 1975), відмічається порушення розуміння багатозначності слів, таких, як коса, ключ. Це пояснюється трудністю переключення з конкретного лексичного значення слова на інше.

Коректувально-педагогічна робота при еферентній моторній афазії.

Основними завданнями коректувально-педагогічпої роботи при еферентній моторної афазії є подолання патологічної інертності в ланці породження складової структури слова, відновлення чуття мови, подолання інертності вибору слів, аграматизму, відновлення структури усного і писемного висловлювання, подолання алексії і аграфії.

При «передній" еферентній моторній і динамічній афазіях робота спирається на збережену парадигматичну систему і на привнесену ззовні логопедом програму і схеми мовленнєвого вислову, починаючи від програмування і планування складової структури слова і кінчаючи відновленням планування фрази і тексту.

Саме привнесені ззовні засоби, що програмують структуру слова і фрази (схеми, плани, програми), дозволяють подолати у хворих з еферентною моторною афазією труднощів переключення з одного складу або слова на інший, відновити кінестетичну мелодику мовлення, подолати персеверації, ехолаліїї, труднощі складів, що входять в слово, і слів, що входять у фразу.

Подолання порушеної вимовної сторони мовлення при еферентній моторній афазії починається з відновлення ритміко-складової схеми слова, його кін естетичної мелодики.

При грубому порушенні читання і письма робота починається із злиття звуків і склади. Хворий, повторюючи склад, складає його з букв розрізної азбуки. Потім засвоєних складів складається просте слово тину рука, вода, з опорою на ритмічне відплескування складової структури слова, а також на схеми слова. Використовуються робота по автоматизації слів з певною ритмічною структурою: пропонується читати серії слів з однією складовою структурою, написаних стовпчиком. Поступово складова структура слова ускладнюється. Хворий спільно з логопедом, а потім самостійно читає розділені на склади слова, що римуються.

Одночасно з відновленням звукової і складової структури слова починається робота по відновленню розповідного мовлення.

Подолання порушень розповідного мовлення починається з відновлення так званого відчуття мови, уловлювання співзвучних рим у віршах, прислів’ях і приказках. Особливо корисно використовувати прислів'я і приказки з дієсловами,

При відновленні експресивного мовлення особлива увага надається подоланню патологічної інертності в знаходженні потрібних слів для вислову. Обігруючи предметний малюнок, логопед питає дитину, для чого предмет призначений, що з ним можна робити.

При еферентній моторній афазії подоланню інертності у виборі дієслова сприяє не тільки фразеологічний контекст, але і виразна пантомімічна Імітація логопедом рухів з предметами. Пізніше хворому дається завдання закінчити однотипну фразу різними словами, наприклад: я їм... (картопляний суп. манну кашу, білий хліб і т. д.) або я чекаю... (лікаря, мати, дочка, дружину і т. д.). Попередньо логопед чітко вимовляє фрази то кількох картинок, потім стимулює їх вимовляння шляхом питань з опорою на різні схеми речень.

Важливою складовою частиною роботи по накопиченню дієслівного словника є підбір кількох дієслів до іменника або кількох іменників до одного дієслова. Першими усними текстами, що промовляють хворі є тексти по складеному логопедом плану про режим дня. Попередженню і подоланню аграматизму служать різні вправи на вписування пропущених флексій, потім флексій і прийменників і, нарешті, дієслів й іменників в непрямих відмінках. Хворий навчається використовувати відновлений словарний запас в бесідах з медичним персоналом, з рідними, пізніше освоює лексику, необхідно при відвідинах лікаря, магазинів, аптеки.

При грубій еферентній моторній афазії читання і письмо можуть бути в малі поїзного розпаду. У зв'язку з цим для хворих розробляються індивідуальні азбуки, в яких кожній букві відповідає певна картинка або слово, значиме для хворого. Пізніше проводиться робота по складанню слів з складі з звичайної розрізної азбуки.

Для відновлення плавного письма хворого навчають багаторазово лиса лі лівою рукою спочатку окремі прописні букви, потім слова і фрази. Корисно провести курс підготовчих прописних вправ, попереджуючих персеверації елементів букв при написанні слів. На стадії часткового відновлення звуко-буквенного аналізу складу слова від розрізної азбуки переходять до запису слів і легких фраз під диктовку. При ньому хворий лов імен промовляти кожне слово по звуках, іноді заздалегідь складати важкі слова з розрізної азбуки.

Відновлення читання йде паралельно з відновленням звуко-буквенного аналізу слів, але, безумовно, дещо випереджаючи його. Спочатку хворий по складах читає слова з різною складовою структурою, потім найпростіші тексти.

На пізніх етапах відновлення звуко-буквенного аналізу складу слова розв’язуються прості кросворди, складаються короткі слова з букв багатоскладового слова, пишуться різного ступеня складності листи і твори,

Ведуться щоденники і т.п.

Подолання дефектів розуміння мовлення здійснюється шляхом виконання різних завдань на увагу, переключення з одного предмету на іншій, завдань «провокаційного» характеру коли логопед просить показати той предмет, якого немає серед інших, що лежать перед хворим, співвіднести фразу з сюжетною картинкою.

У міру відновлення слухової уваги стимулюється показ картинок за завданням, при цьому хворого питають не де намальована ложка", а «покажіть ложку» або «покажіть те, чим ми їмо".

Логічний наголос при цьому повинен падати то на прийменник, то на іменник.

За допомогою інтонації або логічного наголосу логопед підкреслює перехід до інших видів завдань: поставте стакан, переверніть стакан вверх дном та ін.

2.2 Корекційно-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії

В основі акустико-мнестичної афазії лежить зниження слухової пам’ті, яке викликане підвищеним гальмуванням слухових слів.При сприйнятті кожного нового слова і його усвідомленні хворий втрачає попередне.Це порушення виявляється також при повторенні серій складів і слів.

Порушення розуміння.

Для акустико-мнестичній афазії характерна дисоціація між відносно збереженою здатністю повторити окремі слова і порушення можливості повторення 3-4 не зв'язаних по значенню слів (наприклад: рука - будинок -небо; ложка - диван - кіт; ліс - будинок - вухо і т. д.). Звичайно хворі повторюють перше і останнє слово, в більш важчих випадках -— лише одне слово їз заданої серії слів, пояснюючи це тим, що не запам'ятали всі слова. При повторному прослуховуванні вони також або не утримують їх послідовність, або опускають одне з них.

Порушепня слухомовної пам'яті спостерігається і при інших формах афазій, проте при акустико- мнестичній афазії це порушення мовної пам'яті є основним дефектом, оскільки у них виявляється збереженим фонематичний слух, артикулярна сторона мовлення. У хворих спостерігається підвищена мовленнєва активність, компенсуюча труднощі комунікації.