Курсовая работа: Особливості логопедичної роботи з дорослими при афазії

Порушення об'єму утримання мовної інформації, її гальмування приводять до труднощів розуміння при цій формі афазії довгих, багатоскладових висловів, що складаються з 5-7 слів: людина може вказати або дати не той предмет, про який йде мова, у нього виникає акустико-мнестична дезорієнтованість , він насилу орієнтується в бесіді з 2-3 співбесідниками, «відключається» в складній мовній ситуації не може відвідувати доклади, лекції, стомлюється при сприйнятті музики і радіопередач.

При другому варіанті акустико-мнестичної афазії, так званої оптичної афазії, труднощі утримання на слух смислової сторони мовлення, полягаючі в ослабленні і збідненні зорових уявлень про предмет, в співвідношенні сприйнятого на слух з його зоровим уявленням. Пояснюється ця слабкість зорових уявлень мім, що заднє скроневі відділи (поле 37, по Бродману) є суміжними з потиличними, оптико-гностичними відділами. Зниження оптико- мнестичних процесів призводить до того, що зорове уявлення про предмет стає неповним. При малюванні тих або інших предметів опускаються, недомальовуються значущі для їх пізнання деталі. Так, людина може недомалювати носик у чайника, гребінець у півня, ручку у чашки. Характерно, що недомальовуються ті елементи предметів, які, з одного боку, специфічні саме для них, а з іншою пов'язані з багатозначністю слова (наприклад, слова носик, гребінець, ручка). Хворий замість півня малює невизначеної форми птаха, замість чайника щось схоже на цукорницю, замість чашки миску або стакан і т.д.

Порушення експресивного мовлення.

При цій формі афазії експресивне мовлення характеризується труднощами підбору слів, необхідних для організації вислову. Мовлення при акустико-мнестичній афазії, як при афазії акустико-гностичній, зберігає свій виражений предикативний характер. Труднощі знаходження слів пояснюються збідненням зорових уявлень про предмет, слабкістю компоненту оптико-гностичного компоненту. Семантична розмитість значення слів приводить до виникнення рясних вербальних парафазій, рідкісних літеральних замін, злиття двох слів в одне, наприклад, ножилка" (ніж - вилка).

Порушення номінативної функції мовлення при акустико-мнестичній афазії виявляється не тільки в труднощах при назві, але і в підборі слів у власному мовленні , в розповідях по картинках і т.д. При розповіді по серії сюжетних картинок , переказі тексту, в спонтанному мовленні іменники замінюються займеннниками. Аграматизм при акустико-мнестичній афазії характеризується змішуванням афлексій дієслів і іменників в роді і числі. На відміну від афазії акустико-гностичної вислови при акустико-мнестичній афазії відрізняється більшою закінченістю не спостерігається «мовної окрошки»

Порушення читання і письма.

При акустико-мнестичній афазії в письмовому мовленні більше, ніж в усному, виступають явища експресивного граматизма, тобто змішування прийменників, а також флексій дієслів, іменників і і займенників, головним чином, в роді і числі. Номінативна сторона письмового мовлення виявляється більш збереженою, оскільки хворі мають більше часу для підбору слів, вибору синонімів, а також фразеологізмів, сприяючих „спливанню в пам'яті" потрібних слів, зрідка спостерігаються літеральні парафазії по акустичному типу (змішування дзвінких і глухих фонем). При записі тексту під диктування хворі зазнають значні труднощі утримання в слухомовній пам'яті навіть фрази, що складається з трьох слів, при цьому вони звертаються з проханням повторити кожний фрагмент фрази.

При акустико-мнестичній афазії виникають значні труднощі в розумінні читаного тексту. Це пояснюється тим, що друкарський текст складасгься з речень значної довжини, і тим, що утримання в пам'яті читаного тексту теж вимагає збереження слухо-мовної пам'яті.

Таким чином, при акустико-мнестичній афазії порушення слухомовної памяті повторно приводять до труднощів нормальної реалізації письма,читання і рахунку.

Коректувально-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії.

Основними завданнями коректувально-педагогічної роботи є подолання порушень слухомовної пам’яті, відновлення зорових уявлень про істотні ознаки предмету, а також подолання амнестичних труднощів і елементів експресивного аграматизму. В ході нейропсихологічного обстеження уточнюється варіант акустико-мнеетичної афазії. Потім складається програма коректувально-педагогічної роботи. В подоланні мовленнєвих розладів при акустико-мнестичній афазії логопед використовує механізм