Курсовая работа: Особливості проблематики в творі В. Голдінга "Спадкоємці"
Особливу увагу варто приділяти філософії історії автора й особливо проблемі співвідношення матеріального і морального прогресу, по якій у сучасній буржуазній філософії і соціології йде конфронтація сциєнтизму й антисциєнтизму.
Глибока ідейна криза, у якій опинилася Англія в 50-х роках, додала животрепетну актуальність питанню про причини лих сучасного світу. Під знаком цієї кризи входить у розглянутому творі питання про положення людини у світі, про закони розвитку людства, про людську природу, причому найбільш гострими виявляються історичні і моральні аспекти. Інтерес фантастичних романів Голдінга в значній мірі полягає саме в тім, що в них відбилися філософські шукання, що виросли з кризи позитивізму. В області історії ця криза проявилася в заміні теорії прогресу теорією циклічного руху, що у післявоєнній Європі найчастіше приймає характер “апокаліптичної свідомості”.
Розглядаємий твір написаний про цінності сьогодення. Вони не апокаліптичні, хоча в ньому і відбувається чи є можливістю зміна епох. Але він - відображення кризи, і йому притаманне відчуття суму і тривоги. Фантастичність цього твору ні в якій мері не знімає його укорінення в історичному досвіді ХХ ст. і навіть в особистому досвіді письменника.
На погляди Голдінга особливий вплив зробила II світова війна. У статті “Притча” (1962) він указує, що вона “змусила його поставити в главу кута біологічну природу людини, висуває думку про те, що соціальні системи можуть мінятися, людина ж залишається незмінною” [1 c. 34] . Для Голдінга людина - не тільки раціональна свідомість, але й істота, що належить до групи хижих тварин, і від особливостей біологічної природи багато в чому залежить її поводження.
В романі “Спадкоємці” показано розвиток тупикової гілки еволюції людського роду в дусі похмурого гротеску і всеосяжного символу. Голдінг аналізує діалектику історичного шляху цивілізації. Він моделює світ, що переконує своєю точністю і правдою, і доходить висновку – прогрес цивілізації має зворотною стороною регрес духовності й моралі, носіями яких є “руді тварини”, “мавполюди”, яких прирекли на знищення їхні “більш розвинуті” спадкоє?