- освітньо-виховні й розвиваючі цілі кожного уроку й системи уроків;

- дидактичне устаткування уроку;

- планування системи уроків по темі, розділу курсу, проблемам, що відбивають історичні етапи розвитку певної системи або процесу громадського життя;

- типи уроків історії, нестандартні уроки по історії, різні точки зору на типологію уроків у методичній літературі, а також фактори, що спричиняють доцільність вибору типу уроку;

- підготовка вчителя до уроку, тематичне планування, план-конспект;

- організація пізнавальної діяльності учнів на уроках різних типів, особливості уроків у молодших і старших класах.

У вищевикладеному відображені принципові питання, що ставляться до розділу про урок. Все перераховане вище дозволяє зробити висновок про актуальність проблем сучасного уроку й показує, що урок, будучи цілісною системою, не є застиглою категорією педагогіки.

Вимоги до техніки проведення сучасного уроку можна сформулювати так:

1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати з у знаннях;

2. Теми й ритм уроку повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів завершеними;

3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, педагогічний такт (неприпустимі прямі й непрямі образи учнів);

4. Створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці;

5. Міняти по можливості види діяльності учнів, оптимально сполучати різноманітні методи навчання;

6. Забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму, прийнятого в школі;

7. Управляти навчальним процесом на уроці. Більшу частину уроку активно працюють учні.

Реалізація запропонованої сукупності вимог до системи уроків забезпечить необхідний рівень організованості, а, отже, і якості уроку в сучасній школі.

Таким чином, сучасний урок складається з розуміння його, як цілісної системи при обліку типології й вимог до його підготовки й проведення.

Розділ 2 . Особливості уроку історії

2.1 Урок історії як навчальне заняття

Навчальні заняття представляють основну організаційну форму вивчення історії в складі класу (групи) у системі загальноосвітніх установ і вищих навчальних закладів, проводяться з постійним складом учнів (студентів) по певній програмі під керівництвом вчителя (викладача) [11, С. 82].

Мета уроку історії - забезпечити освоєння учнями історичних знань, допомогти ним опанувати ефективними методами навчання, сприяти розвитку моральних якостей, виробити навички аналізу історичного досвіду стосовно в сучасності.

Навчальні заняття (уроки) мають класифікацію, диференціюються за типами, формами і видами. Всі вони мають певне призначення, відіграють конкретну роль, виражену у функціях - освітній, виховній, методичній й практичній. Основна риса заняття - забезпечення єдності реалізації названих функцій у досягненні намічених цілей.

Радянський енциклопедичний словник трактує термін "урок" так: "основна форма організації навчальних занять при класно-урочній системі навчання в загальноосвітніх школах, профтехучилищах і середніх спеціальних навчальних закладах. Характеризується строго встановленим обсягом навчальної роботи й порядком її виконання в рамках певного часу (зазвичай 45 хвилин)" [23, С. 35].

Визначається урок й як "динамічна й варіативна основна форма організації навчального процесу, при якій у рамках точно встановленого часу вчитель з певним складом учнів - із класом - за твердим розкладом, використовуючи різноманітні методи й засоби навчання для рішення поставлених завдань утворення, розвитку й виховання. Залежно від домінування тих або інших методів і засобів той самий тип уроку може мати кілька різновидів. Наприклад: тип уроку - пояснення нового матеріалу; види: урок - конференція, урок - лекція.

Структура уроку являє собою сукупність елементів, що забезпечують цілісність уроку при будь-якому варіанті його структурування. До них у класичному варіанті ставляться:

1.Організаційний початок уроку;

2.Визначення цілей і завдань уроку;

3.Закріплення матеріалу домашнього завдання;

4.Пояснення нового матеріалу;

5.Закріплення нового матеріалу (фрагментарно);

6.Домашнє завдання;