Курсовая работа: Особливості розвитку українсько-німецького співробітництва
Аналізуючи процес формування договірних засад взаємовідносин України та Німеччини, потрібно зазначити таке. Українсько-німецьке економічне та культурне співробітництво, як і інші форми співпраці, виходить на якісно новий рівень відносин – рівень стратегічного партнерства. Економічні відносини між нашими країнами мають стати тим фактором, який посприяє піднесенню економіки нашої країни, визнанню України як рівноправного члена світового співтовариства.
Серед зазначених нормативно-правових документів особливо слід відзначити важливість прийняття документів, які сприяють встановленню плідних міжкультурних взаємовідносин між двома країнами, а саме:
- Спільна декларація про основи відносин між Україною та Федеративною Республікою Німеччина;
- Угода про культурне співробітництво від 15.02.1993;
- Угода про направлення німецьких викладачів у навчальні заклади України 10.06.1993;
- Угода в сфері молодіжної політики від 27.08.1993.
Саме вони регулюють відносини в соціально-культурній сфері між Україною та Федеративною Республікою Німеччина.
Розділ 2. Міждержавне співробітництво України і Німеччини в соціокультурній сфері (на прикладі Гете-Інституту)
2.1 Діяльність Гете інституту як однієї з провідних установ наукової, просвітницької та культурної діяльності в Україні
Далеких віків сягає історія культурних взаємовідносин українського та німецького народів. Різні історичні періоди визначають їх характер, що залежить від державного стану обох народів та їх міжнародного становища. Усупереч різноманітним точкам зору та неоднозначним оцінкам окремих історичних періодів і аспектів українсько-німецьких відносин вони й сьогодні зміцнюються та розвиваються.
Тісний культурний діалог між Німеччиною та Україною започаткований ще у XVIII столітті відомим композитором Людвігом ван Бетховеном та російським дипломатом українського походження, сином останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського Андрієм — вони приятелювали між собою. Бетховен присвятив йому 7-му симфонію та три квартети, а також написав обробку для голосу в супроводі фортепіано української народної пісні "Їхав козак за Дунай". Нині цей діалог триває. Значна заслуга в цьому Гете-Інституту в Україні, який співпрацює з театрами та музеями, мистецькими об’єднаннями, фестивалями, університетами, школами, міністерствами, бібліотеками, окремими митцями та друкованими виданнями. Так, у 2000 році спільно з газетою "День" проведено конкурс фото та есе "Зміна епох", метою якого було висвітлення змін в обох країнах за останнє десятиліття. А в 2002 році вийшла друком книга з однойменною назвою, куди увійшли кращі матеріали авторів та фотокореспондентів, об’єднанні темою "Німеччина — Україна: Що було? Що є? Що буде?". У розповідях переможців — невигадані життєві історії цілих поколінь і окремих людей в Німеччині та Україні.
Враховуючи пріоритетність європейського напряму зовнішньої політики України, особливий науковий та практичний інтерес викликає дослідження основних складових співробітництва між Україною і ФРН у 90-х роках XX століття. Об’єднання Німеччини та проголошення незалежності України, встановлення між ними дипломатичних і партнерських міждержавних взаємин дали поштовх розвиткові політичного, торгoвельно-економічного, науково-технічного та культурного співробітництва.
З огляду на високий розвиток науки ,техніки і культури як в Німеччині, так і в Україні співробітництво між обома країнами ще в 90-ті роки набирало важливого значення. Відомо, що Німеччина з давніх часів вважалася країною, яка дбала про розвиток науки і культури, німецькі університети займали провідне становище в багатьох галузях природничих і гуманітарних наук.
Досліджувана проблема на сучасному етапі ще не знайшла окремого спеціального висвітлення в українській історичній науці. Проте з’являються праці, автори яких висвітлюють певні аспекти українсько-німецького співробітництва, зокрема, політичні, економічні, культурні, а також обґрунтовують їх необхідність для подальшого розвитку обох держав. На нашу увагу заслуговують роботи А. Кудряченко, в яких автор висвітлює об’єктивні напрями пошуку ?