Курсовая работа: Особливості та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові

6.3 Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах

Коли прикметник виконує функцію означення, він також може зберігати свою початкову форму при вживанні у:

· складених словах: Querstraße, Schönwetterperiode;

· в географічних назвах:Britisch-Guayana;

· в сталих зворотах: Schön Wetter heute! auf gut Glück;

· в іменах: Klein Dieter, Schön Rotraud;

· в поезії: Sie war ein seltsam Mädchen…Röslein rot…Da gab es ein groß Gelächter.

Висновок

Флективні прикметники є складовою іменникової групи,в якій останнім часом все частіше зустрічається тенденція монофлексії, особливо у розмовній німецькій мові. Це означає, що намагаються уникати багаторазових повторюваних категорій роду,числа та відмінку прикметника. Коли при цьому перед прикметником супроводжуюче слово( артикль або займенник ) стоїть, яке виступає як носій закінчення та показник відмінка, роду та числа, то буде прикметник по слабкому типу відмінятися. Якщо ж перед ним немає ні займенника, ні артикля, ані супроводжуючого слова, то прикметник отримує всі закінчення по сильній відміні і є носієм всіх вище вказаних показників. Подані приклади дають змогу зрозуміти про що йде мова:

…wenn sein hübscher kleiner Wagen auf der Straße erschien, blickten die Leute ihm mit Interesse und Erwartung nach. (Th. Mann)

Der Herbst kam, graues Gemäuer stürzte zu Schutt zusammen, und über geräumigen Kellern erwuchs…Thomas Buddenbrooks neues Haus.(Th.Mann)

Ein kleiner Trupp Soldaten trat vor.(W. Bredel)

Відмінювання прикметників є дуже складною та багатогранною темою навіть для жителів Германії, не говорячи про іноземців, які намагаються зрозуміти або вивчити особливості та тонкощі німецької мови.

Звісно, що наведені вище спрощення значно полегшують розмовну живу мову, яка і без того обтяжена численними відмінками, артиклями, узгодженнями та виключеннями. Але це не дає нам ніякого права нехтувати граматикою німецької мови та вживати прикметники у такій формі.

Список використаних джерел

1. DudenGrammatikderdeutschenGegenwartssprache.- Ленинград, 1962, - 700с.

2. М.Е. Грабарь-Пассек; В.М. Кирзнер.:

Грамматика немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1964, - 271с.

3. М.Г. Арсеньева; Е.В. Гасилевич; Р.А. Терешенкова; И.А. Цыганова.: Грамматика немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1963, - 426с.

4. Walter Jung.: Grammatik der deutschen Sprache. VEB Bibliographisches Institut Leipzig, 1971, verbesserte Auflage 1986, - 518s.

5. Москальская О.И.

Теоретическая грамматика немецкого языка для институтов и факультетов иностранного языка. Учебник – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа., 1983. – 344с.

6. Тимушка А., Зундане Дз., Грамматика немецкого языка.: Справочник для 10-12 классов. – R.: Zvaigzne, 1990. – 268c.

7. Е.И. Шендельс

Грамматика немецкого языка., 3-е изд. – М.: Изд. лит. на иностр. языках, 1958. – 365с.

8. Dreyer, Schmitt.: Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.- 366с.(2-е издание)

9. Helbig, G. Buscha, J.: Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für Ausländerunterricht. Langenscheidt, Berlin/München 2002

10. Helbig, G. Buscha, J.: Kurze deutsche Grammatik für Ausländer. VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig 1974 3., unveränderte Auflage 1980

11. Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache, Berlin×München×Wien×Zürich×New York, 2008